Добрий день. У мене така ситуація. Я одружена вже 15 років, є двоє дітей. Відносини з чоловіком останнім часом просто жахливі. Він постійно дратується, кричить, навіть через дрібниці. Часом буває таке, що ми сваримося цілими днями, і я вже не знаю, що з цим робити. Він почав погрожувати, а я відчуваю постійний страх і напругу. Діти теж це бачать, і я розумію, що це впливає на них, але я не знаю, як змінити ситуацію. Від розлучення мене зупиняє страх залишитися самій і ще більше нашкодити дітям. Інколи думаю, може, це я у всьому винна, може, не так себе поводжу. Я просто хочу зрозуміти, як знайти вихід, як навчитися правильно реагувати і побороти цей страх? Дуже важко говорити про це, але мені справді потрібна допомога.

Доброго дня. Мені 38 років, працюю в офісі, але останнім часом все важче спілкуватись з людьми. Я постійно боюсь сказати щось не те, здається, що всі навколо мене засуджують. Через це уникаю зайвих розмов і часто мовчу навіть тоді, коли треба висловитися. Колеги кажуть, що я замкнута, але у мене просто бракує впевненості. Ще буває так, що навіть з близькими друзями не можу підтримати розмову – заклинило, і все. Раніше такого не було, я нормально спілкувалась, була більш відкритою, а тепер відчуваю себе на дзяшанці нема як свою. Через це відчуваю себе самотньою, навіть коли навколо люди. Як мені подолати цей страх і знову навчитися нормально спілкуватись? Дуже чекатиму на вашу пораду, бо сама вже не знаю, що робити.

Добрий день. Мені 46 років, і останнім часом я страждаю від панічних атак. Спершу це було рідко, але тепер вони трапляються все частіше. Іноді навіть вночі прокидаюся з відчуттям, ніби зараз задихнуся, або серце вискакує з грудей. Дуже страшно й зовсім не можу з цим впоратись. Звичайні справи, як похід у магазин, стають проблемою, бо боюсь, що атака почнеться раптово, а я буду поміж людей. Раніше, здавалось, що це через стрес на роботі, але зараз я навіть у спокійній ситуації відчуваю страх. Що з цим робити? Як навчитися тримати себе в руках? Чи може це щось серйозне, і мені варто обстежитися? Мені стає соромно через ці напади, і хочеться просто жити нормально.