Брат після брата. Вчені виявили закономірністі рецидивів аутизму між дітьми з однієї родини

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Pediatrics, у 20,2% дітей, у яких є старший брат або сестра з розладом аутистичного спектра (РАС), дуже висока ймовірність отримати такий самий діагноз. Дослідження виявило, що якщо у дитини є більше одного старшого брата або сестри з аутизмом, частота рецидиву в родині зростає до 36,9%.

Дослідники під керівництвом Саллі Озонофф з Каліфорнійського університету в Девісі проаналізували дані 1605 немовлят, у яких старші брати або сестри мали розлади аутистичного спектра. Ці дані були взяті з глобального Консорціуму з дослідження дітей молодшого віку.

Вчені встановили, що частота рецидивів аутизму в сім разів вища в родинах з дітьми з аутизмом порівняно із загальною популяцією. Це підкреслює необхідність ретельного спостереження за розвитком немовлят, народжених у таких родинах. 

Це дослідження підтвердило результати аналогічного дослідження 2011 року, також проведеного доктором Озонофф, яке виявило схожу частоту сімейних рецидивів.

Дослідження показало, що стать і раса впливають на ймовірність рецидиву. Молодші брати та сестри жінок з РАС мають значно більшу ймовірність розвитку розладу (34,7%) порівняно з молодшими братами та сестрами хлопчиків (22,5%). А молодші брати та сестри чоловічої статі частіше страждають на РАС, ніж дівчата (25,3% проти 13,1%). Крім того, частота рецидивів РАС серед білих сімей склала 17,8%, тоді як серед представників інших рас цей показник досягав 25%.

Відмінності в рівні освіти матерів також виявилися значними. Повторюваність становила 32,6% серед матерів із середньою або нижчою освітою, 25,5% серед тих, хто вступив, але не закінчив коледж, 19,7% серед випускників коледжу і 16,9% серед матерів з науковим ступенем. Освіта батьків не мала значного ефекту. 

Доктор Сюзанна Рибчинські з Дитячої лікарні Східного Теннессі схвалила дослідження за тривале спостереження за дітьми, які проходили послідовну оцінку за допомогою стандартних інструментів діагностики аутизму та затримки розвитку. Немовлята були оцінені вже у віці 6 місяців і до семи разів відвідували лабораторію. Кінцева оцінка проводилася у 36 місяців.

Доктор Рибчинські зазначила, що в цьому дослідженні використовувалися діагнози аоставлені експертами з аутизму, що зменшує можливість гіпердіагностики при інтерв'юванні батьків та усуває упереджене ставлення.

Дослідники пояснили необхідність оновлення даних щодо частоти рецидивів зростанням поширеності РАС за останнє десятиліття до 1 із 36 випадків, що може бути частково викликано більшою обізнаністю та виявленням аутичних жінок і когнітивно здатних, вербальних дітей.

Були введені нові діагностичні критерії та пороги, що вимагало перегляду даних. Важливо відзначити, що розмір вибірки в поточному дослідженні був удвічі більший і більш різноманітний, ніж у дослідженні 2011 року. 

Доктор Рибчинські підкреслила, що розмір і різноманітність вибірки підтверджують, що РАС не настільки поширені серед білих чоловіків, як вважалося раніше.

«Нам потрібно переконатися, що ми стежимо за розвитком усіх дітей, особливо з родин, де є хоча б один старший брат або сестра з аутизмом або кілька братів і сестер з аутизмом», — сказала вона. Результати дослідження важливі для педіатрів, родин і всіх професіоналів, які працюють з дітьми.