Апофенія: особливість роботи мозку чи ознака хворої психіки?

Хто з нас в дитинстві не шукав людські обличчя чи контури тварин в хмаринках, на візерунках шпалер чи в орнаменті килима? Дорослі часто теж захоплюються подібними речами: чують голоси у звуках електроприладів, бачать релігійні образи на звиклих речах, як от дерево чи шматочок смаженого хліба, знаходять докази всесвітньої змови в політичних новинах і подіях. Це апофенія — схильність мозку знаходити значущі зв’язки там, де їх немає. 

В її основі лежить прагнення до розпізнавання закономірностей, яке історично допомагало нашим предкам виживати. Наприклад, помітити силует хижака в тіні дерев чи розпізнати їстівну рослину серед безлічі інших. Проте сьогодні апофенія втратила своє первісне призначення та стала більше проблемою, ніж благом. Вона допомагає нам адаптуватися до умов та викликів життя, але також змушує бачити сенс там, де його немає. 

У статті розглянемо природу та причини виникнення апофенії, порівняємо її з парейдолією, вивчимо зв’язок з психічними хворобами та дамо поради, які допоможуть впоратися з цією схильністю.

Апофенія — це бачення закономірностей у випадкових подіях і предметах, а також зв'язків у не пов'язаних між собою речах, та їхня інтерпретація як значущих. Термін «апофенія» ввів у 1958 році німецький невролог Клаус Конрад, який вважав її одним з симптомів шизофренії. Сьогодні це явище розглядається як риса людської природи, проте досі є ознакою для таких психотичних станів, як галюцинація та марення.

Для людини помічати закономірності цілком природно. Це частина навчального процесу, коли ми вчимося робити прогнози та визначаємо ймовірність. Тому у зазвичай апофенія не потребує лікування. Психологи вважають, що природа цього феномену криється у бажанні надати зміст речам, які, на нашу думку, не мають чіткої причини чи логічного пояснення, та через це викликають дискомфорт. Але для людей із шизофренією, апофенія може бути частиною параної або марення, при яких хворий всюди бачить небезпеку, зразу або змову. 

Шаблонність сприйняття також може впливати на особисті переконання та прийняття рішень. Ми часто робимо висновки, спираючись на зразки, навіть якщо ці закономірності не підкріплені доказами. Що може призвести до упереджень і хибних переконань, які впливають на наше особисте та професійне життя. 

Апофенія може проявлятися у будь-яких подіях нашого життя та часто заважає нам дивитися на ситуацію об'єктивно. Це призводить до неправильного рішення або вибору, наприклад:

У той час як бачення шаблонів може бути частиною природної роботи мозку, нав'язливий пошук шаблонів або сенсу в цих шаблонах може бути ознакою психічного розладу. Найбільш тісно вона пов'язана з шизофренією, для якої характерна відірваність від реальності, марення та галюцинації. 

Апофенія — це загальний термін, який містить кілька різних типів явищ. Найпоширенішим з них є парейдолія, яку часто називають візуальною апофенією. Наш мозок завжди використовує попередні знання, контекст і очікування, щоб пояснити та зрозуміти те, що ми бачимо. Завдяки цьому ми можемо угледіти знайомі риси в бутербродах, хмарах, кавовій гущі або у бруді. Дослідження виявили, що найчастіше люди бачать образи тварин, людей, облич і частин тіла — вони становлять 72% усіх виявлених парейдолій.Також парейдолія стосується звуків або слухових стимулів. 

У здорових людей більш розвинена здатність до парейдолії асоціюється з креативністю, особливо з дивергентним мисленням — умінням знаходити нестандартні рішення. Творчі люди швидше й частіше помічають парейдолії, що свідчить про тісний зв’язок цього феномену з перцептивними аспектами творчості. За результатами досліджень, найлегше парейдолічні зображення ідентифікуються рано вранці та опівночі, тоді як в середині дня це явище стає менш помітним. Це може бути пов’язано з рівнем уваги та когнітивних функцій у різний час доби.

Апофенія та її різновиди вважаються когнітивними помилками I типу, тобто переконаннями в тому, що речі реальні, коли це не так. Точна причина появи цих помилок невідома через недостатню вивченість, але результати досліджень свідчать, що це природний наслідок асоціації пам'яті, що може призвести до когнітивних упереджень. Іншими словами, шаблони допомагають мозку приймати попередні рішення не на основі знань, а за допомогою асоціацій.

Апофенія також може бути результатом фізіологічних аномалій або пошкоджень мозку, які впливають на ділянки мозку, відповідальні за навчання. Або бути пов’язана з психозом та викликана психічним захворюванням, таким як біполярний розлад, клінічна депресія, ОКР, шизофренія, аутизм. Психоз також іноді є симптомом хвороби Паркінсона, хвороби Альцгеймера або інших видів  деменції.

У здорових людей апофенія може бути викликана намаганням надати сенс навколишньому світу та надмірним бажанням бачити лише позитивний результат та наслідки.

Апофенію широко використовують митці та представники креативної індустрії. Літературні автори та режисери за допомогою не пов'язаних між собою асоціації викликають в аудиторії напругу та передчуття. Художники малюють образи, а композитори надихаються співом птахів для створення мелодій. Завдяки апофенії, ми розуміємо каламбури, складні жарти та іронію.

Таким чином, апофенія сама по собі не є небезпечною — це нормальний людський досвід. Проте він може стати патологічним, коли розпізнавання зв'язків та їхня інтерпретація ускладнюють звичний спосіб життя.

Любителям гороскопів та дослідникам теорій виграшу в лотерею нема про що турбуватися. Але якщо у вас чи близької людини з'явилися наступні ознаки, психологи радять звернутися до фахівців, щоб перевірити діагноз психоз:

Психоз піддається лікуванню, тому поки він не став загрозою для безпеки хворого та його оточення, важливо вчасно отримати психіатричну допомогу. 

Якщо ви відчуваєте, що бачення закономірностей почало керувати вашими думками та заважає вести звичний спосіб життя, психолог, психотерапевт або інший фахівець з психічного здоров’я допоможе впоратися з проблемою за допомогою цих методів:

Індивідуальні консультації з психотерапевтом

Основним завданням таких консультацій є глибоке розуміння причини виникнення апофенії. Фахівець допомагає виявити тригери — ситуації, емоції чи думки, які провокують надмірне бачення закономірностей. Зазвичай для цього використовують когнітивно-поведінкову терапію, оскільки вона навчає розпізнавати спотворення мислення та замінювати їх більш реалістичними та корисними патернами. Процес терапії також включає розвиток навичок саморегуляції та стратегії подолання стресу. 

Перенаправлення фокуса уваги на інші види діяльності

Корисно займатися активностями, що приносять задоволення та допомагають відволіктися від нав’язливих думок. Наприклад, регулярні фізичні вправи, які сприяють покращенню емоційного стану та знижують рівень тривожності. Час, проведений з близькими чи друзями, допомагає створити позитивні емоційні зв’язки, які відволікають від негативних патернів мислення. Улюблене хобі, як-от малювання, музика чи садівництво, може стати чудовим способом сфокусувати увагу на чомусь продуктивному та тому, що надихає.

Ведення щоденника 

Записи про щоденні думки, симптоми та переживання дозволяють людині краще усвідомлювати свої відчуття та зрозуміти, в яких ситуаціях апофенія проявляється найсильніше. Регулярне ведення таких нотаток допомагає ідентифікувати закономірності та оцінити ефективність терапії.

Медикаментозне лікування антипсихотичними препаратами

У випадках, коли апофенія супроводжується сильними мареннями чи іншими симптомами психічного розладу, психіатр може призначити антипсихотичні препарати. Такі ліки знижують активність певних нейротрансмітерів у мозку, допомагають стабілізувати думки та емоції. Для досягнення найкращих результатів медикаментозне лікування поєднують з психотерапевтичними методами.

Сімейна психоедукація

Успішне лікування неможливе без підтримки близьких. Фахівці проводять заняття для родини пацієнта, пояснюють суть апофенії та способи допомоги у повсякденному житті. Турбота родини також знижує ризик ізоляції хворого, що є важливим фактором для позитивного прогнозу.

Апофенія є природною особливістю людського мозку. У більшості випадків вона не несе загрози, а навпаки, допомагає нам краще орієнтуватися у світі, розв’язувати задачі та розуміти складні системи. Проте, коли ця схильність виходить за межі контролю і починає впливати на якість життя, необхідно звернутися за професійною допомогою. Психотерапія, підтримка близьких та турбота про психічне здоров’я — ось ключові кроки до подолання проблеми.