Блог

Оголошуємо конкурс на отримання трьох грантів на навчання в Європейській Школі Психології. Загальний фонд гранту становить $3200. Деталі в публікації.

За даними Gallup, лише 23% співробітників у світі відчувають себе залученими у роботу. Це означає, що більшість працівників не мають мотивації, не розглядають свою діяльність як значущу та не прагнуть викладатися на повну. Така ситуація тягне за собою низку негативних наслідків для бізнесу: зниження продуктивності, збільшення вигорання та зростання плинності кадрів.

Кожен з нас може перетворити стосунки з грошима із джерела стресу та тривоги на інструмент для досягнення особистих цілей та добробуту. Йдеться не лише про управління грошима, а й про розуміння та узгодженість фінансових рішень з власними цінностями, прагненнями та емоційними потребами.

Затримка процесу сепарації стає типовим викликом, який стосується не лише фінансової незалежності, але й психологічного дорослішання. У таких умовах важливо розуміти, що сепарація — це не лише фізичне відокремлення, а й емоційний процес, що формує здатність приймати самостійні рішення та будувати життя за власними правилами. Поговоримо про те, що таке сепарація, які її види існують та чому вона важлива для розвитку особистості.

Хто з нас в дитинстві не шукав людські обличчя чи контури тварин в хмаринках, на візерунках шпалер чи в орнаменті килима? Дорослі часто теж захоплюються подібними речами: чують голоси у звуках електроприладів, бачать релігійні образи на звиклих речах, як от дерево чи шматочок смаженого хліба, знаходять докази всесвітньої змови в політичних новинах і подіях. Це апофенія — схильність мозку знаходити значущі зв’язки там, де їх немає.

В житті більшості батьків рано чи пізно настає момент, коли вони постають перед питанням: «Що відбувається з моєю дитиною, та як знову знайти з нею спільну мову?». Тепер недостатньо купити морозиво, щоб підняти сину чи доньці настрій — натомість вони вважають за краще закритися у своїй кімнаті та не розмовляти про те, що відбувається в їхньому житті. Підліток весь час мовчить або грубіянить, з часом серйознішають конфлікти, а батьки бачать цю прірву у стосунках, але почуваються безпорадними.

Ревнощі — це емоція, яку відчуває майже кожен, та мало хто зізнається в цьому. Вони можуть бути тихими й непомітними, як тінь, що сховалася в серці та потроху точить нашу впевненість у собі. Або ж можуть вириватися назовні, мов полум'я, яке охоплює думки й штовхає до дій, про які згодом важко не пошкодувати. Ревнощі здатні перетворити навіть найстабільніші стосунки на поле бою, де партнер не має права на помилку.