Чому ми ревнуємо та як не дати емоціям зруйнувати стосунки

Мавпи капуцини демонструють обурення, коли бачать, що інші отримують більше їжі чи уваги, ніж вони. А собаки, яких ігнорують на користь іншого улюбленця, можуть поводитися агресивно. У світі тварин ревнощі — це природний механізм, та й для людей вони часто є дзеркалом найглибших страхів — страху втрати, самотності чи власної недосконалості. 

Ревнощі — це емоція, яку відчуває майже кожен, та мало хто зізнається в цьому. Вони можуть бути тихими й непомітними, як тінь, що сховалася в серці та потроху точить нашу впевненість у собі. Або ж можуть вириватися назовні, мов полум'я, яке охоплює думки й штовхає до дій, про які згодом важко не пошкодувати. Ревнощі здатні перетворити навіть найстабільніші стосунки на поле бою, де партнер не має права на помилку. 

Це своєрідний компас, який показує наші вразливі точки, та змушує замислитися над тим, що ми дійсно цінуємо. Тож, перш ніж поставити питання «Як позбутися ревнощів?» варто придивитися до цієї емоції уважніше: не як до ворога, а як до вчителя, який допоможе зрозуміти себе.

Ревнощі — це соціальна емоція, викликана переконанням, що те, що належить нам по праву, може забрати інша людина. Ця загроза може бути як реальною, так і уявною. Романтичні ревнощі є найпоширенішим типом і розглядаються як суміш емоцій — гніву, смутку і здивування. Ревнощі також свідчать про наші глибинні інстинкти захисту, про бажання відчувати себе унікальними для того, хто нам дорогий. 

Це почуття може виникати майже у будь-якому типі людських взаємодій — від братів і сестер, які змагаються за батьківську увагу, до колег, які намагаються справити враження на боса. Хоча ревнощі є болісним емоційним досвідом, психологи розглядають його не як емоцію, яку потрібно придушити, а як сигнал або тривожний дзвіночок про те, що цінні відносини знаходяться в небезпеці і що необхідно вжити заходів, аби повернути прихильність партнера, близької людини або друга. 

Може бути важко розпізнати це почуття в собі, і ще важче — визнати його перед іншими. Особливо складно обговорювати свої ревнощі з партнером. Коли ви ревнуєте, можете стати більш дратівливими, тому намагайтеся спокійно висловлювати свої думки та вислухати те, що говорить партнер.

Згідно з результатами дослідження, ревнощі мають спадковий характер — близько 29% випадків схильності можна пояснити генетичними факторами. Також факторами ревнощів є знижена довіра до свого теперішнього партнера та досвід зради з боку теперішнього чи попереднього партнера.

Загалом психологи виділяють три основні аспекти появи ревнощів:

І чоловіки, і жінки однаково схильні до ревнощів. Проте в контексті романтичних стосунків чоловіки відчувають більше ревнощів щодо сексуальної невірності (реальної чи уявної), тоді як жінки частіше переймаються з приводу емоційної невірності.

За статистикою, ревнощі — це третя за популярністю причина розлучень: 15% чоловіків і 12% жінок називають ревнощі винуватцем розірвання шлюбу. Але психологи впевнені, що насправді цифри набагато більші — до 50% сімей розпадається через підозри, контроль та звинувачення у зраді.

Ревнощі можуть проявлятися у найрізноманітніший спосіб — бути непомітними та легкими, або змушувати людей діяти агресивно та завдавати шкоди іншим. Серед ознак того, що людина ревнує, можуть бути:

Відчувати ревнощі нормально, але для подолання сильних почуттів може знадобитися психологічна підтримка, особливо якщо вони кореняться в глибших почуттях, пов'язаних із самооцінкою, довірою або контролем.

Оскільки ревнощі можуть виникати в багатьох різних ситуаціях, проявлятися вони можуть теж в різних формах. До основних видів ревнощів відносять:

Ревнощі у стосунках

Виникають через страх бути заміненим кимось іншим у цінних для нас стосунках. Наприклад, жінка, яка злиться на те, що її чоловік фліртує з іншою, чоловік, який почувається невпевненим, коли його приятель проводить час з друзями, і дівчинка, яка дратується на свою сестру за те, що вона ходить в кіно з найкращою подругою. Ревнощі в дружбі часто називають платонічними, а ревнощі в романтичних стосунках — романтичними.

Ревнощі, пов'язані з владою та статусом

Часто виникають на робочому місці, оскільки пов'язані з конкуренцією. Наприклад, ви можете ображатися на свою колегу за підвищення посади чи окладу.

Аномальні ревнощі

Так звані патологічні ревнощі, які можуть бути ознакою проблем психічного здоров'я, таких як шизофренія, тривога або проблеми з контролем. Вони змушують людину мати ірраціональні занепокоєння щодо вірності партнера та діяти образливо або небезпечно.

Також ревнощі можуть бути прихованими. Вони проявляються через інші емоції (агресію, апатію) і руйнують стосунки непомітно.

У невеликих дозах ревнощі можуть зміцнити зв'язок між партнерами, бо дозволяють працювати разом над більшою безпекою та довірою у своїх стосунках. Але їх надмірна присутність ніколи не є здоровою. 

Ревнощі та заздрість — це доволі схожі почуття, проте різні. Ревнощі завжди пов'язані з третьою стороною, яка розглядається як суперник за прихильність або увагу. Натомість заздрість виникає лише між двома людьми та найкраще описується так: «Я хочу те, що є у тебе», наприклад, стосовно багатства, статусу або зовнішності іншого.

Заздрість може спонукати до змін в особистому житті, тоді як ревнощі викликає гнів і відсутність співчуття. Ось кілька характеристик, які допоможуть їх диференціювати: 

Іноді сильні та агресивні прояви ревнощів можуть бути показником глибшої проблеми, пов'язаної з психічним здоров'ям, як-от: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), депресія, тривога, параноя, шизофренія, межовий розлад особистості (МРО).

Дозовані ревнощі можуть стати тривожним дзвіночком, який свідчить, що потрібно щось змінити на краще. Проте, якщо це почуття постійне та слабо контрольоване, воно може призвести до різних ускладнень — від фізичних проявів (високий кров'яний тиск, головний біль, болі в животі, зміна ваги, безсоння, панічні атаки) до погіршення стосунків у парі або навіть розставання чи розлучення. Дослідження довели, що ревнивці живуть на 10—15 років менше інших. Тому якщо у вас цей стан набуває патологічності, потрібно вжити заходів, аби позбутися від ревнощів.

Миттєвих ліків проти ревнощів не існує. Тому важливо докласти зусиль, аби повернути собі контроль і навчитися здоровим способам перестати ревнувати. Ось шість способів впоратися з ревнощами:

1. Зрозумійте, звідки береться ваша невпевненість

Це може стати можливістю дізнатися більше про те, що ви вважаєте пріоритетом у житті, і про ваші стосунки з іншими людьми навколо вас. Ставте собі конкретні питання та давайте на них щирі відповіді — лише так можна розібратися з основними причинами ревнощів.

2. Візьміть під контроль свої страхи

Визнання своєї невпевненості — це перший крок, другий — вміння висловити її словами, щоб обговорити зі своїм партнером все, що ви відчуваєте.

3. Обговорюйте почуття та ваші очікування

Важливо пам'ятати, що причини ревнощів можуть здаватися дуже реальними для людини, яка їх відчуває, навіть якщо на це немає жодних доказів. Щоб побудувати довіру, встановіть очікування у стосунках та узгодьте основні правила, які допоможуть уникнути сильних ревнощів у майбутньому.

4. Заспокойте свою уяву

Ревнощі посилюються, коли ви уявляєте різні сценарії та дрібні деталі. Наш розум — це потужна сила, тому якщо дозволити собі катастрофізувати ситуацію, це лише погіршить ваші переживання.

5. Медитуйте

Майндфулнес та інші практики усвідомленості допоможуть зосередитися та повернути контроль над своїми емоціями, щоб ревнощі не взяли над ними верх.

6. Зверніться за психологічною допомогою

Якщо ви відчуваєте, що ревнощі отруюють ваше життя та стосунки з партнером, запишіться на консультацію до психолога на платформі Mozhna.space. Разом ви складете план боротьби з цією проблемою у формі індивідуальних зустрічей або сімейної терапії залежно від конкретної ситуації. Психологи використовують різні методи терапії, зокрема когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), терапію прийняття та відповідальності (ACT) та терапію, орієнтовану на рішення.

Ще одним варіантом боротьби з ревнощами, крім розмовної терапії, є протитривожні препарати. В медикаментозному лікуванні немає універсального підходу, і лише лікар або психіатр можуть через підбір та оцінку результату призначити конкретні препарати.

Ревнощі — це хоча й природне, але часто руйнівне почуття, яке може заважати повноцінним і здоровим стосункам. Пам'ятайте, що ключем до подолання проблем є розбудова довіри та саморозвиток. Коли ми працюємо над власною самооцінкою та впевненістю у партнері, ревнощі поступово втрачають силу впливу. Здорова довіра дозволяє уникнути зайвих підозр та негативних реакцій, відкриваючи шлях до гармонійних стосунків.