Асексуальність: що це таке і чи можна її позбутися

Існує такий тип людей, які не прагнуть сексу. Не тому, що вважають його огидним або склали релігійну обітницю. Причина у відсутності бажання інтиму. При цьому вони можуть мати романтичні стосунки та родину, й навіть займатися сексом за певних обставин. Таких людей називають асексуальними. 

Вікіпедія визначає, що асексуальність — це відсутність сексуального потягу. Вона відрізняється від утримання від сексу та целібату, на які люди свідомо погоджуються через особисті, соціальні чи релігійні переконання. Асексуальність не означає також відсутність інтимних стосунків — асексуальні люди можуть займатися сексом, наприклад, заради партнера, народження дитини, фізичного задоволення. 

Річ у тім, що асексуальна людина не вважає нікого у своєму оточенні сексуально привабливим і не відчуває бажання зайнятися сексом. Але вона здатна збуджуватися, та й секс не викликає у неї огиди, тому інтимні стосунки цілком можливі.

Згідно з результатами досліджень, близько 1% респондентів називають себе асексуальними, серед них більше жінок, ніж чоловіків. Психологи припускають, що це пов'язано з тим, що суспільство очікує від чоловіків більшої сексуальної активності, тому через страх осуду та нерозуміння вони не зізнаються у своїй асексуальності.

У 1979 році американський дослідник Майкл Д. Стормс (Michael D. Storms) запропонував модель сексуальності, яка враховує два виміри: гомоеротизм (потяг до людей тієї ж статі) та гетероеротизм (потяг до людей протилежної статі). Це дозволяє класифікувати людей у чотири категорії: гетеросексуали, гомосексуали, бісексуали та асексуали (див. мал.):

В цій матриці асексуали розташовані у квадранті, де рівень гомоеротизму і гетероеротизму є низьким. Це означає, що асексуали не відчувають значного сексуального потягу ні до людей протилежної статі, ні до людей тієї ж статі. 

У 1980 році вперше в класифікації хвороб і розладів Американської психіатричної асоціації з’явився опис стану, який характеризується значним зниженням або відсутністю статевого потягу. За кілька років ВООЗ ввела аналогічне поняття в класифікацію ISD-10: «дефіцит або відсутність сексуальних фантазій і бажань до сексуальної активності, що спричиняє значні суб'єктивні страждання або міжособистісні труднощі».

З того моменту не вщухають дискусії про те, чи варто розглядати асексуальність як розладом, або вона може бути нормою. Вчені з Університету Британської Колумбії дійшли висновку, що асексуальність не є психічним станом або розладом бажання — вона відповідає більшості критеріїв, які дозволили віднести її до четвертої сексуальної орієнтації. Чим підтвердили теорію Майкла Стормса. 

Однак існує й інший погляд: якщо сексуальна орієнтація — це спрямування сексуального потягу в певному напрямку, а у випадку з асексуальністю статевий потяг відсутній, тому її не можна розглядати як сексуальну орієнтацію.

Сьогодні асексуальність не фігурує в жодній діагностичній класифікації та розглядається як варіант норми. 

У 2020 році в США було проведено перехресне онлайн-опитування ЛГБТК-молоді віком від 13 до 24 років. Серед 40 000 осіб 10% ідентифікували себе як асексуали. Серед них: демісексуали — 15%, поліаморні — 9% та «сірі» (грейсексуальні) — 9%. 41% асексуальної молоді були трансгендерами або небінарними, і 13% респондентів сумнівалися, чи є вони трансгендерами чи небінарними. 

Згідно з іншими дослідженнями, багато асексуальних молодих людей також диференціюють себе як панромантичні — 20%, біромантичні — 17% та аромантичні — 13%. 

Детальніше про кожний тип:

Таким чином, асексуальні люди можуть мати інші форми потягу, такі як романтичний, естетичний, чуттєвий, платонічний, емоційний тощо.

Асексуальність — це відсутність бажання займатися сексом, на відміну від целібату, тобто свідомої відмови від статевого життя. Також цей стан не пов’язаний зі зниженням лібідо або потенції, тому що тоді причинами були б психічні проблеми або фізичні дисфункції. У будь-якому випадку, якщо людину непокоїть відсутність статевого потягу, то це не асексуальність, і варто звернутися до психотерапевта або сексолога, щоб виключити фізичні, психічні або травматичні фактори. 

Асексуальні люди не відчувають дискомфорту через свій стан і не мають супутніх проблем сексуального характеру. А оскільки асексуальність не є хворобою або розладом, причини її появи досі невідомі. Деякі дослідники вважають, вона, як і інші сексуальні орієнтації, є вродженою. В цілому розглядають наступні чинники:

Асексуальність — це не розлад і не проблема, а одна з варіацій людської сексуальності. Причини асексуальності можуть бути унікальними для кожної людини, а її ідентифікація базується на власних відчуттях та досвіді.

Асексуальна особа цілком може мати романтичні стосунки. Вона здатна на кохання і прихильність, а відсутність сексуального потягу не виключає можливості побудувати міцні та щасливі пари. Дослідження, проведене у 2004 році показало, що 33% асексуалів перебували в тривалих відносинах. А 11% заявили, що як мінімум раз у житті їх мали.

Але це можливо лише у випадку, якщо партнер теж асексуал або готовий відмовитися від сексу заради підтримки стосунків. 

Багато людей навіть не усвідомлюють, що вони асексуальні. Про цю особливість майже не говорять, як, наприклад, про гомосексуальність, тому деякі люди навіть не знають, що вона існує. 

Як і з будь-якою іншою сексуальною орієнтацією, розуміння своєї асексуальності може потребувати часу та глибокого самоаналізу. Спробуйте поміркувати над такими ознаками та дати собі чесну відповідь:

Кожна асексуальна людина унікальна — зі своїми проявами, досвідом та відчуттями. Важливо прислухатися до себе й визначити, чи відповідає ваша природа цим визначенням, навіть якщо вони не точно описують вас.

Перш за все, варто пам’ятати, що це — частина особистості. Якщо людині комфортно бути такою, жодної необхідності намагатися змінити себе немає. До того ж асексуальність саму по собі не лікують, оскільки це не хвороба. 

Деякі люди можуть відчувати тиск через суспільні очікування або стигматизацію. Проте бажання змінити себе лише для того, щоб стати «як всі», часто призводить до втрати автентичності та внутрішньої гармонії. Якщо ви стикаєтеся з негативною реакцією оточення й відчуваєте через це психічні труднощі, психологи сервісу Mozhna.space радять звернутися на індивідуальну консультацію. Сексуальний потяг неможливо отримати за бажанням чи шляхом терапії, проте ви навчитеся адекватно реагувати на тиск суспільства.

Також асексуальність може стати причиною конфліктів або непорозумінь у стосунках, особливо коли інший партнер має сексуальний потяг. У такій ситуації пара може звернутися на парну психотерапію, під час якої пропрацює складні ситуації, навчиться кращої комунікації та знайде адекватні стратегії для подолання проблем. Однак варто пам'ятати, що не завжди вдається врятувати подібні стосунки.

Якщо ви усвідомили, що є асексуальним, може знадобитися пояснити це людям, які вас оточують, особливо тим, хто взагалі не розуміє, про що йдеться. Почати варто з того, що асексуальність — це тип сексуальної орієнтації. «Когось тягне до осіб протилежної статі, інші захоплюються представниками свого гендера, а асексуальні люди взагалі не мають сексуального потягу». Аби сім'я та друзі не переймалися через вашу приреченість на самоту, поясніть, що можете мати романтичні стосунки та навіть дітей. 

Хоча варто завжди пам'ятати, що ви не зобов'язані ні перед ким звітувати, якщо не хочете цього. Ваші сексуальні бажання або їх відсутність — це лише ваша особиста справа. Головне завдання — зрозуміти себе і жити у злагоді зі своєю природою.