Якщо у вашій родині є підліток, то, напевно, ви звикли до його мовчання, односкладових відповідей та роздратування з будь-якого приводу. Бажання провести весь день у ліжку, комп’ютерні ігри, соціальні мережі та спілкування з друзями замість розмови з близькими — це характерна поведінка підлітків. Проте разом з різкими змінами настрою вона також може свідчити про перші ознаки депресії, або депресивного розладу.
Депресія — це поширений психічний розлад, який характеризується пригніченим настроєм або втратою задоволення чи інтересу до діяльності протягом тривалого періоду часу. За статистикою, кожен восьмий підліток стикається з цією хворобою. Депресія може негативно вплинути на всі аспекти життя молодої людини — від стосунків з рідними та друзями до проблем у школі та соціалізації або призвести до них.
Підліткова депресія — це не слабкість і не те, що можна подолати силою волі. Це психічна хвороба, яка може мати серйозні наслідки і вимагає тривалого лікування, так само як і у дорослих. За оцінками ВООЗ, приблизно 280 мільйонів людей у світі страждають на депресію — вона зустрічається у 1,4% підлітків віком 10-14 років і у 3,5% 15-19-річних.
У підлітків депресія може мати свої специфічні особливості через етапи розвитку, гормональні зміни та соціальний тиск. Підлітки часто відчувають труднощі у розпізнаванні й вираженні своїх емоцій, що може призводити до уникнення проблем або їх маскування під інші стани, наприклад, дратівливість чи агресію.
Розуміння того, як саме проявляється депресія в підлітковому віці, є важливим для вчасного виявлення цього розладу. Адже відсутність своєчасної підтримки може ускладнити стан і призвести до серйозних наслідків, зокрема ізоляції, проблем у навчанні та навіть ризику самоушкоджень.
На психічне здоров'я підлітків впливає безліч факторів, серед яких схильність до переживань, тиск з боку батьків та відповідності очікуванням однолітків, пошуки власної ідентичності. Вплив соцмереж, ЗМІ та гендерні норми можуть посилити дисонанс між реальним життям підлітка та його сприйняттям або баченням свого майбутнього.
Іншими важливими факторами є умови життя, виховання та стосунки з однолітками. Насильство (особливо фізичне та сексуальне), жорстоке поводження батьків, фінансові проблеми в родині також є важливими чинниками, що підвищують ризик розвитку депресії у підлітків. Часті конфлікти, соціальна ізоляція та відсутність емоційної підтримки можуть створювати відчуття самотності та незахищеності. Важливу роль відіграють і генетичні чинники: якщо в сім’ї є випадки депресивних розладів, ризик для дитини зростає.
Таким чином, до факторів, що підвищують ризик підліткової депресії, належать:
Іноді депресія спровокована комплексом факторів: наприклад, схильність до депресії ускладнюється непорозуміннями з однолітками та проблемами у школі.
Ознаки депресії у підлітків відстежують на основі зміни поведінки, яка демонструє переживання через проблеми у школі чи вдома, у соціальній діяльності чи в інших сферах життя. Симптоми можуть відрізнятися за ступенем тяжкості, але загалом охоплюють дві групи змін:
Емоційні зміни | Поведінкові зміни |
---|---|
Засмученість та плаксивість без видимих причин | Втома і занепад сил |
Розчарування або прояви гніву, навіть через дрібниці | Безсоння або потреба у надмірному сну |
Почуття безнадії або спустошення | Зміни харчової поведінки — зниження апетиту та втрата ваги, або посилення тяги до їжі та збільшення ваги |
Дратівливість та роздратованість | Вживання алкоголю або наркотиків |
Втрата інтересу до звичних справ | Збудження або неспокій, нездатність всидіти на місці |
Уникнення спілкування з рідними, друзями або конфлікт з ними | Уповільнення мислення, мовлення та рухів тіла |
Занижена самооцінка, почуття нікчемності або провини | Часті скарги на безпричинні болі в тілі та головний біль |
Зацикленість на минулих невдачах або перебільшене самозвинувачення чи самокритика | Соціальна ізоляція |
Надзвичайна чутливість до відмови або невдачі, а також надмірна потреба в заспокоєнні | Проблеми у навчанні або часті пропуски занять у школі |
Проблеми з мисленням, концентрацією уваги, прийняттям рішень і запам'ятовуванням речей | Менша увага до особистої гігієни чи зовнішнього вигляду |
Відчуття, що життя нікчемне | Спалахи гніву, деструктивна чи ризикована поведінка |
Постійні думки про смерть або самогубство | Самоушкодження (порізи, опіки), спроба самогубства |
Тож, якщо ваша дитина раптом почала поводитися по-іншому і проявляє незвичну дратівливість, зниження інтересу до своїх звичних занять чи спілкуванню з близькими, неможливість сконцентруватися, нерішучість, млявість, втрату жаги до життя, апатію, безвідповідальну поведінку, заклопотаність смертю та надзвичайну чутливість до відмови або невдачі — це може бути симптомами депресії.
Якщо ці ознаки переважають у поведінці підлітка протягом тижня або двох, варто звернутися за професійною допомогою для діагностики стану. Може бути важко самостійно відрізнити перепади настрою, які супроводжують підлітковий вік, та підліткову депресію. Тому поговоріть зі своєю дитиною, спробуйте визначити, чи вона в змозі впоратися з цими відчуттями.
Якщо симптоми депресії псують життя вашої дитини або викликають у вас занепокоєння щодо її безпеки та здоров’я, негайно поговоріть з сімейним лікарем або підлітковим психологом. Депресивний розлад, як правило, не зникає сам по собі і потребує професійної допомоги, а ігнорування симптомів призвести до ускладнення хвороби та появи інших проблем. Депресивні підлітки можуть бути схильні до ризику самогубства, навіть якщо їхня поведінка не здається загрозливою.
Підліткові самогубства є другою за значущістю причиною смерті після нещасних випадків серед молодих людей. Україна займає 9 місце у світі — за статистикою, щороку приблизно 120 дітей закінчують життя самогубством. Група ризику — вік 12-16 років, серед них 30% — дівчата.
Через депресію підлітки часто сприймають неприємності як непереборні та катастрофічні, а пов'язаний з ними біль — нестерпним. Тому наважуються на самогубство як акт відчаю або спробу привернути увагу до своїх проблем. Попереджувальними ознаками такого бажання для батьків можуть служити:
Не кожна людина з депресією думає про самогубство. Навіть більшість з тих, хто має суїцидальні думки, ніколи не будують планів і не намагаються вчинити самогубство. Однак не варто ставитися до цього легковажно — кожна ознака повинна вас насторожити.
Не існує жодних швидких тестів для виявлення депресії. Діагноз «депресивний розлад» можна поставити за результатами інтерв'ю з підлітком та його близькими, вчителями та друзями, а також психологічного тестування. Для діагностики зазвичай використовують такі методи:
Важливою частиною діагностики є оцінка емоційного стану підлітка, його поведінки, рівня активності та змін у соціальних зв’язках. Фахівці також звертають увагу на тривалість і вираженість симптомів, таких як пригнічений настрій, апатія, дратівливість або проблеми зі сном. Важливо виключити інші стани, наприклад, тривожні розлади чи медичні захворювання, які можуть мати схожі симптоми. Тільки комплексний підхід допомагає точно визначити наявність депресії та розробити відповідний план лікування.
Лікування залежить від типу та тяжкості симптомів депресії у підлітка. Найефективнішим вважається поєднання психотерапії та медикаментозного лікування. Лише фахівець після детального обстеження може визначити план лікування, спосіб та його тривалість.
Виховувати підлітка — це складне завдання, а вберегти його від депресії ще складніше. Психологи сервісу Mozhna.space підготували кілька ефективних порад, які допоможуть знизити рівень стресу у вашої дитини та ризик розвитку депресії:
Прояв інтересу до проблем підлітка та бажання зрозуміти його дозволяє йому впевнитися у вашій турботі. Слухайте, не засуджуючи, і намагайтеся поставити себе на місце дитини. Допоможіть їй зміцнити самооцінку, визнаючи навіть маленькі успіхи. Не залишайте доньку чи сина сам на сам із переживаннями — покажіть, що ви на їхньому боці та зробите все можливе, щоб підтримати й допомогти.