Причини виникнення панічних атак
535
Кожен, хто пережив панічну атаку, не з чуток знає, яке сильне почуття страху та дискомфорту вона може викликати. Незалежно від того, чи напад з'являється без будь-якого попередження або тригера, чи це «очікувана» панічна атака, вона може серйозно вплинути на повсякденне, соціальне і навіть робоче життя. В статті розглянемо природу та причини панічних атак, розпізнавання симптомів цього розладу, а також можливі методи його лікування.
Що таке панічна атака
Панічна атака — це раптовий сплеск інтенсивного страху, який супроводжується серйозними фізіологічними реакціями, такими як швидке серцебиття, прискорене дихання та рясне потовиділення, попри відсутність реальної загрози чи очевидної причини. Цей стан зазвичай супроводжується відчуттям втрати контролю, ознаками серцевого нападу або навіть страхом неминучої смерті.
Під час панічної атаки в мозку відбуваються певні зміни: знижується активність лобної долі та підвищується активність у таламусі (див. мал.). Це впливає на здатність раціонально мислити та спричиняє сенсорне перевантаження, що призводить до нетипового сприйняття та підвищеного рівня тривожності, плутанини, дезорієнтації та посилення імпульсивної поведінки.
Джерело: James Kieran Nguyen: What is Panic Attack?
Таким чином панічні атаки знижують активність у зонах, відповідальних за обробку інформації та управління емоціями, і водночас підвищують активність у зонах, що спричиняють тривожні відчуття та сприйняття загрози.
Ці напади самі по собі не класифікуються як розлад психічного здоров'я, скоріше вони розглядаються як набір симптомів, що виникають у контексті інших психічних проблем. Більшість людей в житті переживають одну-дві панічні атаки, і проблема зникає разом зі стресовою ситуацією. Але при наявності повторюваних, несподіваних панічних атак і тривалих періодів страху перед новим нападом, може йти мова про панічний розлад.
За даними IHME, Global Burden of Disease (2024), 4,3% осіб у світі страждає від тривожних розладів. Інша статистика свідчить, що понад 66% панічних атак мають рецидивний характер, і пов’язані з подальшим виникненням різноманітних ментальних хвороб.
Поширеність тривожних розладів у світі*
| регіон | 1990 рік | 2020 рік |
|---|---|---|
| Східна Азія і Тихоокеанський регіон | 3,3% | 3,3% |
| Європа та Центральна Азія | 4,3% | 5,2% |
| Латинська Америка та Карибський басейн | 4,8% | 6,6% |
| Близький Схід і Північна Африка | 5,1% | 6,1% |
| Північна Америка | 5,1% | 6,6% |
| Південна Азія | 3,1% | 3,6% |
| Африка на південь від Сахари | 3,4% | 3,8% |
| Україна | 3,1% | 3,5% |
| Світ | 3,7% | 4,3% |
*Джерело: IHME, Global Burden of Disease (2024)
За даними американського Національного інституту психічного здоров'я (NIMH), поширеність панічного розладу є вищою серед жінок у порівнянні з чоловіками, а найбільша кількість випадків трапляється у віці 30-44 років. Для підлітків таку групу ризику складає вік 17-18 років.
Пацієнти, які страждають від панічних розладів, мають набагато вищі показники серцево-судинних, дихальних, шлунково-кишкових та інших проблем зі здоров’ям. А вагітні жінки з підтвердженим діагнозом частіше народжують немовлят з невеликою вагою.
Види панічних атак
Довідник DSM-5 виділяє два типи панічних атак:
Очікувані панічні атаки
Очікувані атаки пов’язані з дією певних сигналів або тригерів паніки. Наприклад, людина, яка відчуває страх перед закритим простором (клаустрофобія), може очікувати на панічну атаку, перебуваючи в ліфті або інших тісних місцях.
Через страх польотів (аерофобію) передбачувано може виникнути панічна атака при посадці в літак, в момент зльоту або в якийсь інший момент під час польоту.
Несподівані атаки
Натомість несподівані панічні атаки виникають раптово, без будь-яких очевидних причин або сигналів. Людина може бути повністю розслаблена в той час, як починають розвиватися симптоми.
Цей тип панічної атаки не супроводжують страхітливі думки, почуття сильного страху та тривоги або неприємні фізичні відчуття. Вони спровоковані специфічними фобіями або впливом лячної події чи ситуації.
Панічна атака під час сну
Нічні панічні атаки частіше виникають без очевидного тригера та пробуджують людину від сну. Як і під час денного нападу, може з’явитися пітливість, прискорене серцебиття, тремтіння, задишка, почервоніння або озноб, а також відчуття приреченості. Ці тривожні ознаки можуть імітувати симптоми серцевого нападу або іншого серйозного захворювання, але є безпечними.
Нічні панічні атаки зазвичай тривають лише кілька хвилин, але потім для заспокоєння та засинання може знадобитися деякий час. Люди, які стикаються з нічними панічними атаками, також схильні до нападів протягом дня.
Симптоми панічних атак
Панічні атаки зазвичай починаються раптово та можуть завдати удару в будь-який момент — за кермом автомобіля, в торговому центрі, під час сну або посеред ділової зустрічі. Вони тривають від 5 до 20 хвилин, але відомі випадки, коли напади продовжувалися до години. Після вщухання атаки, люди відчувають втому та виснаження ще протягом деякого часу.
У Діагностичному та статистичному посібнику з розладів психічного здоров'я (DSM) зазначені такі симптоми панічних атак:
| Фізичні симптоми | Емоційні симптоми |
|---|---|
| Швидке серцебиття | Відчуття неминучої біди |
| Підвищене потовиділення та раптове відчуття жару | Побоювання втрати контролю над собою |
| Тремтіння або озноб | Передчуття наближення небезпеки |
| Утруднене дихання чи відчуття здавлення в горлі | Відчуття відстороненості або нереальності подій |
| Нудота або спазми у шлунку | Страх раптової смерті |
| Біль у грудях або головний біль | Почуття відірваності від себе |
| Запаморочення чи відчуття втрати свідомості | Страх «втратити розум» |
| Оніміння або відчуття поколювання | Почуття цілковитої безпорадності |
Одна з найгірших речей у панічних атаках — це сильний страх, що може з’явитися наступний напад. Через це люди починають уникати певних ситуацій, у яких пережили атаку, або які можуть її спровокувати. Такий страх часто призводить до панічного розладу.
Причини панічних атак
Науковці досі не мають однозначної відповіді на запитання чому деякі люди відчувають панічні атаки або схильні до розвитку панічного розладу. Мозок і нервова система відіграють ключову роль у тому, як конкретна людина сприймає страх і тривогу та справляєтеся з ними. Дослідники вважають, що в основі цих станів може лежати дисфункція мигдалеподібного тіла — частини мозку, яка обробляє страх та інші емоції.
Ризик виникнення панічного розладу зростає при наявності одного або кількох наведених нижче факторів:
Сімейний анамнез
Панічні розлади часто є спадковими. Дослідження підтверджують, що вірогідність їх виникнення становить 40%, якщо серед родичів першого ступеня споріднення (батьки, брати та сестри, діти) вже є підтверджений діагноз. У ідентичних близнюків цей показник складає 22-31%. При цьому панічний розлад, який починається до 20 років, має сильніший генетичний компонент порівняно з пізнішими випадками.
Хімічний дисбаланс
Велику роль у розвитку панічного розладу відіграє хімічний дисбаланс гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), кортизолу та серотоніну. Знижений рівень ГАМК може призводити до посиленої збудливості нервової системи, що спричиняє відчуття тривоги та паніки. Надлишок кортизолу, який є гормоном стресу, підсилює реакцію організму на небезпеку і підвищує відчуття страху. Низький рівень серотоніну, відомого як «гормон щастя», сприяє постійному відчуттю тривоги та нестабільності емоційного стану, що також є важливим фактором у розвитку панічного розладу.
Дитяча травма
Дитячі травми, особливо якщо вони пов'язані з ситуаціями страху, відчуттям небезпеки, насильства або нехтування емоційними потребами, можуть глибоко впливати на психіку людини та стати тригером для розвитку панічних атак у дорослому віці. Такі переживання зберігаються у підсвідомості, формуючи невидимі шаблони реакцій на стрес. Тому у випадку ситуацій, що нагадують ранні травматичні події, мозок може реагувати панікою, навіть якщо реальна небезпека відсутня.
Особливості темпераменту
Люди з високою чутливістю до стресу сильніше та гостріше реагують на стресові події, а їхні емоційні реакції можуть бути більш інтенсивними та тривалими, ніж у людей з менш чутливим темпераментом. Це означає, що людина часто відчуває тривогу, страх або невпевненість у собі навіть у ситуаціях, де інші могли б почуватися спокійно. Негативний афект передбачає схильність фокусуватися на потенційних небезпеках, невдачах чи втраті контролю. У такої людини будь-який незвичний чи стресовий сигнал може викликати швидкий сплеск тривоги, що запускає механізм панічної атаки.
Психічні хвороби
Панічні атаки можуть бути наслідком певних психічних розладів, які викликають значну емоційну та когнітивну нестабільність:
- — При тривожному розладі людина перебуває у постійному стані тривоги, що підвищує чутливість до стресових ситуацій. Такі люди часто сприймають навіть звичайні ситуації як загрозливі, що змушує організм реагувати сильніше на подразники, які інші можуть навіть не помітити.
- — Люди з ПТСР часто переживають сильний страх, коли певні тригери нагадують їм про травму. Це може викликати миттєву панічну атаку, оскільки підсвідомість реагує на ситуацію так, ніби загроза досі присутня.
- — Депресивні стани підсилюють страх за власне майбутнє, викликають почуття безпорадності та надмірне самокопання, що призводить до неконтрольованих панічних реакцій. Крім того, депресія знижує здатність справлятися зі стресом, тому навіть невеликі подразники можуть викликати сильну реакцію тривоги та паніки.
- — Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) супроводжується нав’язливими думками й примусовими діями, які людина не може контролювати. Постійний страх перед «поганими» подіями або небажаними думками створює високе нервове напруження, а будь-які порушення «ритуалів» або виконання певних дій можуть викликати панічну реакцію.
Психічні захворювання можуть створювати замкнене коло, де тривожні стани та страхи спричиняють нові панічні атаки, які, своєю чергою, підсилюють почуття безпорадності та тривоги. Для людей з такими діагнозами важливо отримувати підтримку фахівців, адже своєчасне лікування допомагає зменшити частоту та інтенсивність панічних атак і полегшити симптоми основного захворювання.
Хвороби або втрати близьких
Коли людина втрачає когось близького або дізнається про серйозну хворобу рідної людини, це може викликати потужний емоційний стрес. Смерть, як і хвороба, нагадують про людську вразливість і непередбачуваність життя та часто провокують відчуття втрату контролю над власним життям. Психіка починає сприймати багато ситуацій як потенційно небезпечні, запускаючи часті стресові реакції. У відповідь на таке потрясіння організм активує «сигнали тривоги», які призводять до відчуття постійної небезпеки. Порушується робота нервової системи, що робить людину більш вразливою до панічних атак.
Травматична подія
Насильство або серйозні нещасні випадки формують у мозку підвищену реактивність на страх і провокують постійне відчуття небезпеки. Ті, хто пережив травматичний досвід, часто почуваються безпорадними, а їхні емоції залишаються «застряглими» на цьому рівні тривоги. Може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що супроводжується надмірною реакцією на стрес.
Хронічний стрес
В умовах постійного емоційного й фізичного перенапруження нервова система працює на підвищеному рівні активації, перебуваючи у стані постійної готовності до стресу. Це виснажує організм, знижує здатність мозку швидко та гнучко реагувати на зміни, а також пригнічує функцію відновлення. Затяжний стрес може призводити до накопичення кортизолу та адреналіну — гормонів, які в короткотривалій перспективі допомагають адаптуватися до стресу, але при постійному виробленні викликають втому, нервову збудливість та почуття небезпеки.
Серйозні зміни у житті
Деякі важливі життєві події часто є великим стресом для людини. Розлучення, наприклад, може спричинити глибоке відчуття втрати, зміни в рутині, невизначеність щодо майбутнього, а також фінансові або соціальні труднощі. Ці фактори збільшують рівень тривоги, що може призводити до панічних атак. Навіть народження дитини, хоча і є радісною подією, також стає джерелом стресу через нові обов’язки, фізичне виснаження та необхідність постійної турботи. Відповідальність і страх за здоров'я дитини, зміни в стосунках з партнером додають навантаження на психіку.
Вживання стимулювальних речових
Куріння та надмірне споживання кофеїну можуть підвищити ризик панічних атак, оскільки обидва ці фактори стимулюють центральну нервову систему. Нікотин, як і кофеїн, підсилює серцебиття, викликає відчуття «енергії», проте й підвищує рівень тривожності та збудженості. Ці речовини також впливають на вироблення гормонів стресу, через що організм легше реагує на звичайні подразники, як на загрозу. Для багатьох людей такі реакції організму стають звичкою, й тривожність виникає вже від самої думки про можливість паніки.
Діагностика та лікування панічних атак
Якщо у вас з'явилися симптоми панічної атаки, психологи платформи Mozhna.space рекомендують якомога швидше звернутися за професійною допомогою. Попри сильний дискомфорт, напади не є небезпечними, але з ними важко впоратися самостійно. Без належного лікування панічні атаки можуть розвиватися та вплинути майже на кожну сферу вашого життя.
Лікар допоможе визначити, чи є у вас панічні атаки, панічний розлад або інше захворювання, наприклад, проблеми з серцем або щитоподібною залозою. Для цього можуть знадобитися: повне медичне обстеження, аналізи крові та електрокардіограма, психологічна оцінка.
У разі необхідності, лікар направить на консультацію до психолога або психотерапевта. Для діагностики панічного розладу в Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5), опублікованому Американською психіатричною асоціацією, перераховані такі ознаки:
- 1. Часті, несподівані панічні атаки.
- 2. Принаймні за однією з атак наступив місяць або більше постійного занепокоєння з приводу повторної атаки; постійний страх перед наслідками нападу, такими як втрата контролю, серцевий напад або «сходження з розуму»; або значні зміни у поведінці, наприклад, уникнення ситуацій, які можуть спровокувати панічну атаку.
- 3. Панічні атаки не викликані вживанням наркотиків або інших речовин, та психічними захворюваннями, такими як соціальна фобія або обсесивно-компульсивний розлад.
Лікування допоможе зменшити інтенсивність і частоту панічних атак і поліпшити якість повсякденного життя. Для цього використовують психотерапію та медикаментозне лікування.
Когнітивно-поведінкова та експозиційна терапія допомагають на власному досвіді дізнатися, що симптоми паніки не є небезпечними. Терапевт допоможе поступово відтворити симптоми панічної атаки повторюваним способом. Як тільки фізичні відчуття паніки перестають викликати загрозу, напади починають проходити.
Серед ліків, які добре зарекомендували себе в керуванні симптомами панічних атак, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRIs) та бензодіазепіни. Останні, як правило, використовуються лише на короткостроковій основі, оскільки вони можуть викликати звикання й психічну або фізичну залежність, та можуть взаємодіяти з іншими препаратами, викликаючи небезпечні побічні ефекти.
Медикаментозне лікування та когнітивно-поведінкова терапія показують ефективність у приблизно 80% пацієнтів, але рецидиви є поширеним явищем. Близько 20% пацієнтів продовжують стикатися з симптомами, які призводять до погіршення якості життя.
Якщо не контролювати такі тригерні фактори, як стрес, алкоголь, фінансові проблеми та серйозні зміни у житті, симптоми можуть спричинити хаос. Що ще важливіше, у пацієнтів з панічним розладом існує високий ризик ішемічної хвороби серця, ймовірність раптової смерті та самогубства.
