Цифрова залежність. Історія про Марію та "детокс" від соцмереж

Марія - молода жінка, блогер з 5000 підписників в Інстаграм.

Коли дівчина вперше з'явилася на екрані мого комп'ютера, переймалася  практично через все. Вона зізналася, що проводить години, переглядаючи сторінки в Instagram, порівнюючи себе з блогерами, які здаються їй ідеальними.

- Я почуваюся жахливо щоразу, коли бачу їхні фотографії. Вони завжди такі щасливі, успішні та гарні, а я... — Марія замовкла, явно соромлячись продовжувати.

Дівчина була настільки тривожною, що пропозиція вимкнути на телефоні повідомлення викликала у неї майже панічну атаку. Мобільний весь час пищав від надходячих лайків та коментарів. 

З кожним повідомленням вона нервово здригалася. Чесно зізнаюся, це почало дратувати навіть мене. Після нелегкої боротьби мені все ж таки вдалося вмовити її вимкнути повідомлення.

- Такий собі "детокс" від соціальних мереж на час наших зустрічей, - пояснив я.

Марія відклала телефон, але періодично все ж таки поглядала на нього.

- Мої друзі здаються успішними та щасливими. Вони мають ідеальні тіла, стосунки... А коли я дивлюся на себе, бачу тільки сіру мишу, - поділилася вона.

- Цікаво, а що ви побачили б, якби дивилися на себе через призму... скажімо, своєї кавоварки? - Запитав я, намагаючись злегка розрядити обстановку.

Марія засміялася:

- Напевне, я б побачила когось, хто потребує кофеїну, щоб підбадьоритися!

У такому неформальному тоні ми проговорили усю сесію. Якоїсь миті дівчина вже не дуже й звертала увагу на телефон і це мене справді потішило. Досвід того, що реальне життя може бути не менш захоплюючим, був їй просто необхідним. 

Наприкінці нашої зустрічі я запропонував Марії записувати свої думки про себе протягом дня та принести ці записи на наступну зустріч. Це завдання допомогло б нам виявити закономірності у її мисленні та розпочати роботу над переосмисленням негативних переконань. Ну і ще один позитивний ефект - це те, що їй все ж таки довелося б менше часу проводити в телефоні.

- "Я виглядаю жахливо на цьому фото, всі подумають, що я товста" - читає Марія запис зі свого щоденника.

Ми почали освоювати техніки Когнітивно-поведінкової терапії і працювали над тим, щоб вона ставила собі запитання: "Чи дійсно я виглядаю жахливо, чи це просто моя інтерпретація? Які докази я маю, що інші думають саме так?"

Поступово Марія навчилася більш усвідомлено підходити до “голосів у своїй голові”. Все частіше відкладала телефон, забуваючи перевіряти соціальні мережі, і повністю поринала у світ фарб і полотен. Так, на одному з етапів нашої роботи вона захопилася живописом!

Це хобі захопило її так сильно, що у якийсь момент вона зізналася, що іноді навіть забуває пароль від свого Instagram.

- Це найкраще, що зі мною сталося за останній час, - зізналася вона.

Ці слова відображали її нову впевненість і готовність жити життям, повним справжніх досягнень і щирих радостей.

Владислав Хасанов