Доброго дня. Мені 50 років, і я не можу знайти спільну мову зі своєю дорослою донькою. Їй зараз 27, живе окремо, у своїй квартирі, працює. Все ніби добре, але кожна наша розмова останнім часом закінчується сварками. Мені здається, що вона мене зовсім не слухає, часто каже, що я «лізу не в своє життя». Я ж тільки переживаю за неї, хочу допомогти чи підказати, якщо в бачу, що вона щось робить неправильно. Не можу спокійно прийняти, що її рішення інколи не дуже вдалий, на мій погляд. Ось і останній раз, вона сказала, що більше не хоче «словесних наганяїв» і почала мене уникати. Мені це дуже боляче, бо я завжди хотіла тільки добра. Як можна налагодити наші відносини? Може, я справді десь її тисну, але не розумію, як проявляти материнську турботу і при цьому не сваритися. Дуже прошу вашої поради. Дякую.