Добрий день. Мене звати Євгенія, мені 24 роки, і я не знаю, як впоратись із таким питанням. В мене є два молодші брати, і хоча я вже доросла і живу окремо, в мене постійно є сильне почуття провини за те, що вони ростуть у не дуже хорошому середовищі. У нас із самого дитинства мама була суворою і часто кричала. Вона може і зараз накричати на братів, якщо щось їй не сподобається, та ще й часом в образливій формі. Я знаю, що це на них дуже впливає, але я не можу змінити їхнє життя повністю, бо сама ледве справляюся. Вони до мене часто дзвонять, жаліються або просять поради, і я відчуваю, як зростає моя тривожність — ніби я все ще їх маю захищати і відстоювати. Як навчитись відділяти себе від цієї ситуації і не відчувати такої вини? Разом із тим я не хочу їх якось відштовхувати чи втраты довіру. Дуже переживаю за це.