Віка, я розумію Ваше хвилювання. Дійсно, підлітковий вік - це важко, бо дитина проходить свій важливий етап у житті, повʼязаний із сепарацією, із пошуком нових авторитетів для себе ззовні (а не в батьках), часто порівнює себе з іншими. Також це може бути повʼязано із романтичними почуттями до когось чи з конфліктами з друзями чи однолітками. Ваше хвилювання і увага зрозуміла, але головне - не будьте надмірною. Пропонуйте допомогу, коли це доречно. Кажіть, що ви завжди поруч, якщо потрібна допомога чи спілкування. Але не навʼязуйте спілкування із своєї сторони. Тобто, будьте максильно френдлі і підтримуючою у цій ситуації, щоб дитина відчувала надійну опору у вас, бо в цей період особливо потребує відчуття безпеки та прийняття, навіть якщо демонструє відчуженість чи протест. Також по-можливості запропонуйте звернутися до спеціаліста, який може стати тим самим авторитетним дорослим для сина і допоможе підтримати його у цей час.

Ваше бажання бути поруч і допомогти без тиску — це вже потужний сигнал для підлітка про вашу любов і підтримку. Не забувайте також про власний ресурс, щоб мати сили допомагати дитині.

Записатися на консультацію до цього психолога