Щойно запитали
Набирають популярність
ТОП психологів
Питання до психолога
Чому я не можу себе контролювати?
Добрий день. Я не знаю, як краще описати мою проблему, але останнім часом я відчуваю, що не можу контролювати свої емоції. Мене виводять з себе найбільш дрібні речі: хтось щось сказав не так, діти шумлять, або навіть, здавалося б, звичайні побутові ситуації. У такі моменти я наче вибухаю, починаю кричати, можу розплакатись, а потім почуваю себе винною і довго переживаю. Чоловік і діти кажуть, що я стала дуже нервовою, і це мене ще більше пригнічує. Я відчуваю, що мені це заважає жити нормальною життям, але я не розумію, що з цим робити. Чому так відбувається зі мною і як навчитися себе тримати в руках? Дуже дякую за відповідь.
Всі відповіді:
Вітаю, Ніка.
Події сьогодення тримають нас у постійному стресі. Психіці складно витримувати таку напругу. Для полегшення свого стану варто навчитися не «стримувати емоції», а екологічно їх проживати і допомагати собі в стресових ситуаціях.
Перед початком бурі, існує етап її зародження. Так і в ситуаціях зриву. До того як ви почнете кричати або плакати, замріть на хвилину і відскануйте, що з вами відбувається (що стало спусковим курком? яке слово, емоція тощо). Якщо треба порахуйте до десяти, глибоко дихайте, вийдіть з кімнати…
У випадках, коли не можливо прибрати стресор (події, обставини, що викликають стресову реакцію), варто його нейтралізувати.
Для зменшення стресу, навчіться розслаблятися (аромованни, прогулянки на повітрі, хоббі, секс, «биття» посуду тощо). Віднайдіть свої способи.
Доброго дня, Ніка!
Я б запитала у вас: коли саме ви почали відслідковувати, що не можете контролювати свої емоції? можливо щось змінилося в вашому житті (якась обставина, або подія, що могли привести до цього)? І тоді вже можна працювати із цим.
Я б ще вам радила подивитися в середину себе. Які ваші потреби, можливо, наразі не закриті? Чого саме зараз хочеться? Можливо через це і є неможвість себе контролювати.
Всі наші емоції важливі - вони на щось нам вказують, на що треба звернути свою увагу.
В цьому треба розбиратися і для кожного це буде щось своє.
Щоб розуміти і відчувати себе краще, не зриватися на близьких і потім не відчувати провину, яка ще більше закручує це емоційне колесо.
Бажаю Вам, Ніка, душевної рівноваги і кращого розуміння себе! 🫶
З повагою, психолог Юлія Харківська.
Сніжано, вітаю. Насамперед, я би віключила питання з гармонами щитовидної залози. Здати відповідні аналізи. Зняти питання, чи достатньо ви відпочиваєте. І це питання нестриманості ємоцій, чи просто недостятньо часу на відпочинок і планувіння часу активної діяльності і роботи?
У теперішній час постійного стресу, важливо планувати своє життя із розумяння свого внутрішнього ресурсу. А якщо він відсутній, подбати про його відновлення. Подумайте про те що вам приносить задоволення і надихає, що наповнює?Вводьте це у своє життя виходячи із свого розкладу, як чато ви можете собі це дозволити. Прогулянки на свіжому повітрі, йога і таке інше. Ведіть щоденник ємоцій. Які у вас бажжаня? Чи зодовільнені ваші потреби? Чи є недомовленність між Вами і Вашими близькими? Все це має не аби який вплив на наше самопочуття. Попрацювати із внутрішньою стійкістю. Щоб була наснага справлятися із ємоціями. саме справлятися, а не контролювати. Емоції супроводжують нас завжди, але питяння, як ми з ними обходимося. Чи пхаємо йх у середину, доки нас не починає розривати , чи проживаємо Їх екологічно для себе і оточення. Навчитися цому можна. Відчуваючи що Вас зараз накриє, можна випустити пару наприклад розірвавши старий журнал, чи наприклад побити п'ятами об пол. Бажаю знайти свій єкалогічний способ проживання негативних емоцій і навчитися їми керувати. Психотерапяє є тут гарним помічником.
Ви дуже точно описали стан, у якому опиняється багато жінок, особливо коли довго ігноруються власні емоційні потреби. І справа зовсім не в тому, що з вами щось "не так". Навпаки — це сигнал, що у вас дуже жива і чутлива психіка, яка просто більше не справляється з навантаженням.
🔹 Часто така неконтрольована емоційність — це наслідок накопиченого внутрішнього напруження. Коли немає простору для себе, для тиші, для щирого вираження емоцій — починає «проривати». Спершу — на побутові дрібниці. А за ними — часто ховається глибше: втома, почуття непочутості, невизнані потреби, внутрішня самотність.
Те, що ви відчуваєте провину після таких емоцій — говорить про вашу чутливість і відповідальність. І це вже база, з якою можна працювати.
У таких ситуаціях психотерапія допомагає:
розібратись, що саме вас "перевантажує";
відновити контакт зі своїми потребами та кордонами;
навчитися екологічно виражати емоції, не накопичуючи їх до вибуху;
повернути впевненість у собі і теплоту у стосунки з рідними.
бути щасливим, здоровим, успішним, креативним, геніальним, щоб якісно проживати своє життя