Доброго дня. Мені 46 років, і в мене, здається, якась криза середнього віку чи щось подібне. Діти вже виросли, старший син живе окремо, а донька майже зовсім самостійна. Чоловік зайнятий своїми справами, і я помітила, що в нас з ним віддалились відносини. Працюю я на тій самій роботі вже більше 20 років, але вона вже нічого не приносить, ні задоволення, ні, якщо чесно, більш-менш пристойного доходу. Раніше здавалося, що все йшло як треба, а тепер відчуваю якусь порожнечу й невпевненість. Наче я загубила сенс життя і вже не знаю, що хочу далі. Чи це нормально в моєму віці? Як зрозуміти, що робити далі й де знайти цю мотивацію? Можливо, це перехідний етап, але кому його переходити, якщо я не розумію, до чого він веде? Що ви можете порадити в такому випадку? Дякую.