Замало інформації про ситуацію та вік дитини, але постараюся акцентувати увагу на головних моментах.
Втрата довіри дитини свідчить про порушення зв’язку між батьками й дитиною. Це може трапитися через невиконані обіцянки, постійні зауваження, знецінення почуттів чи досвіду дитини, відсутність підтримки або інші ситуації, які вона сприйняла як несправедливість або ж це могли бути і травматичні події, які пережила дитина поза межами сімʼї (булінг тощо).

1. Визначте причину втрати довіри. Пригадайте, чи було щось, що могло травмувати дитину? Якщо це можливо, спробуйте поговорити із дитиною, намагаючись зрозуміти, що саме викликало її недовіру.
2. Проявляйте емпатію і не ставте очікувань.
Слухайте дитину без критики, виправдань чи оцінювання. Важливо, щоб вона відчувала, що її почули й прийняли її емоції.
3. Підтримуйте відкритий діалог. Запропонуйте дитині говорити про те, що її турбує, без страху осуду. Створюйте атмосферу, де вона зможе вільно ділитися своїми думками. Запитуйте її про її почуття та думки.
5. Не поспішайте, будуйте довіру поступово. Виконуйте свої обіцянки, навіть якщо вони здаються незначними. Слово батьків для дитини - це основа її безпечного простору та впевненості.
6. Демонструйте свою любов. Показуйте любов і турботу через слова, обійми, якісний час, проведений разом. А не лише функціонально: чи дитина їла та чи зробила уроки.

Це допоможе дитині знову відчути безпеку поруч із вами.

Пам’ятайте, що відновлення довіри - це процес, який вимагає часу, терпіння й щирості. Ваше завдання - показати дитині, що вона завжди може на вас покластися.

Записатися на консультацію до цього психолога