Добрий день. Я все частіше відчуваю, що між мною і моєю сім'єю з'являється якась відстань. У мене є син, йому 22, і доросла дочка, їй вже 26. Чоловік теж є, але наче ми просто існуємо поруч, інколи здається, що кожен сам про себе. Я намагаюсь з ними говорити - ніби слухають, кивають, а все одно після розмов ніби нічого не змінюється. Особливо важко з дочкою: вона часто відповідає холодно, або каже, що їй немає коли зі мною говорити. У сина свої справи, він рідко вдома. Мені сумно, бо наче ми стали чужими один одному, хоча я навіть не зрозуміла, коли це сталося. Я відчуваю самотність в сім'ї, хоча формально ми всі поряд. Що я роблю не так? Можливо, я занадто тисну на них? Або це нормальний процес, коли виростають діти і сім'я змінюється? Мені важко зрозуміти. Дякую вам за відповідь.