Доброго дня, Діана!
Нервувати, коли дитина не слухається цілком природньо. Розумію вас як мама. Переживання будь-яких емоцій поруч з дитиною саме по собі не зашкодить. На дитину впливає реакція дорослого на його емоції, вміння нормалізувати свій стан, і ви якраз в запитанні написали, що хочете змінити свою реакцію на непослух дитини. Щоб цього досягти хочу звернути вашу увагу на декілька аспектів.
По-перше мами, особливо які не мають сторонньої допомоги у вихованні дитини, емоційно і фізично виснажуються. Коли людина виснажена їй значно важче контролювати свою реакцію. Тому перше, на що вам потрібно звернути увагу – це не допускати протягом дня сильного виснаження. Це потрібно робити на випередження, коли ви відчуваєте легку втому – знайдіть можливість зробити 1-5хв перерви у своїх справах і зробіть щось, що дає вам відпочинок (для когось це попити чаю і подивитися за вікно, для когось послухати музику, для когось просто посидіти на зручному кріслі – знайдіть своє.) Для цього потрібно періодично звертати увагу на свій стан, це важливо!
По-друге діти від природи «заточені» на порушення кордонів. Кожен непослух – це перевірка меж дозволеного (і перевірка мами на міцність). Якщо дитина часто випробовує вас непослухом – це може бути сигналом, що вам важко встановлювати правила і наполягати на їх виконанні дитиною. Зверніть увагу чи легко вам говорити «ні» дитині, а також близьким людям. І не лише просто сказати «ні», а й дотриматись цього «ні». Якщо це вам дається складно – то це запит на роботу з психологом, з цим можна і треба працювати.
По-третє проаналізуйте, коли саме вам стало складніше з дитиною? Що відбувалось з вами, коли ви були в тому ж самому віці, що і ваша дитина? Іноді такий аналіз стає ключем для розуміння, чому з дитиною стало складніше саме в цей період, і знайти для себе вирішення зазвичай з допомогою психолога.
По-четверте метод, який спрацює в будь-якому випадку: напрацьовуйте звичку коли ви роздратовані, перед тим як щось сказати зробити свідомо глибокий вдих і повільний видих або ж подумки порахувати до 10-ти. Також можна вголос сказати «я зараз злюся». Всі ці способи трошки знижують рівень агресії і те, що ви скажете після цього будуть менш імпульсивно. Ще допомагає заздалегідь підготувати слова, які ви кажете дитині, коли злитесь – щось, що не ранить, але чітко дає зрозуміти дитині, що її поведінка неприпустима.
І наостанок, вередування – це трошки інше, ніж непослух. Вередування може говорити про перевтому дитини і про те, що вона не справляється зі своїми емоціями. Ваше завдання в такій ситуації заспокоїтись самій і заспокоїти дитину – озвучити своє припущення (Ти втомлена? Тобі не сподобалось, що…? Ти хотіла…?), назвати емоцію дитини, яку ймовірно вона переживає (може бути, що ви не відразу вгадаєте і дитина скаже «ні», тоді спробуйте назвати іншу емоцію допоки не вгадаєте), і коли ви побачите, що емоції дитини пішли на спад, запропонуйте щось зробити щоб вирішити ситуацію, що влаштує вас і врахує інтереси дитини.
Ваше запитання говорить про ваше свідоме ставлення до материнства, а це значить, що ви уже найкраща мама для своєї дитини.
Успіхів вам, Сливінська Злата, коуч та психолог.

Записатися на консультацію до цього психолога