Доброго вечора, мені 30 років, в мого сина аутизм йому 9 років, він немовленевий. Звісно дитина на мені, в школу відводжу я, займаюсь я, постійно я і ще я працююча мама. Сказати що я виснажена, це нічого не сказати…..
В понеділок, я почала за собою помічати вигорання, я кричу на сина і навіть були моменти коли я вдарила сина по жопі. Я розумію , що це неправильно, що краще я б вдарила стіну але я просто вичавлена, в мене немає сил і жаги до життя . Дитину ні на кого залишити, я одна. Моє життя потонуло в аутизмі, окрім аутизму в моєму житті нічого немає…..
Будь ласка порадьте, як справитись з вигоранням, що робити?