Доброго дня. Мені важко підібрати правильні слова, але дуже хочу отримати хоч якусь пораду. Шість місяців тому я втратила свою маму. Вона була не просто рідною людиною, а й моїм найкращим другом. Це був раптовий інфаркт, ми навіть не встигли попрощатися. Спочатку я трималась, бо треба було вирішувати купу питань, організовувати похорон та інші справи, але зараз у мене таке враження, ніби життя зупинилось. Я не можу нормально спати, постійно плачу або ходжу ніби в тумані. Відчуття порожнечі просто не відпускає. Друзі пропонують зустрітись, поговорити, але мені здається, що вони мене вже не розуміють. Зовсім не хочеться ні з ким спілкуватися. Підкажіть, чи це нормальний стан при втраті? Як пережити це і навчитися жити далі, коли здається, що немає більше сенсу? Дякую за будь-які поради.