Доброго дня, Ірина! Ви написали, що відчуваєте тривогу кілька місяців. Пригадайте для себе, коли це сталося вперше. Що тоді відбувалось у вашому житті? Так ви для себе знайдете причину такого стану.
Які саме тривожні думки у вас з'являються? Про що вони? Спробуйте у них зануритись. Тобто, якщо наприклад з'явилась думка, що ви не справитесь з якоюсь справою, то підіть далі, що саме тоді відбуватиметься? Як це вплине на вас? Тоді ви прийдете до того, що будь-яка невдача пройде і ви будете жити далі і займатись своїми справами.
"Чи не було щось не так протягом дня" - тут відчувається страх помилки. Подумайте, наскільки ви приймаєте свої помилки і дозволяєте собі помилятись? Як ви себе відчуваєте, коли помиляєтесь?
Є припущення, що ви вимагаєте від себе ідеального виконання навіть повсякденних справ. Важливо попрацювати над цим з психологом.
Ви зараз описуєте стан апатії. З ним важко впоратись самостійно, краще з психологом. Але ви можете полегшити його.
Зверніть увагу на вашу фізичну активність. Вона має бути. Не обов'язково йти до тренажерної зали. Хоча б введіть прогулянки кожного дня і спробуйте підніматись сходами замість ліфту.
Також прислухайтесь до себе і подумайте, що вам цікаво і приносить задоволення. Важливо відпочивати і набиратись сил.
Бажаю вам душевного спокою і рівноваги.

Записатися на консультацію до цього психолога