Добрий день. Мене звати Ліда, мені 52 роки, і мене останнім часом дуже гнітить одне питання. У мене є двоє дорослих дітей, вони вже живуть окремо, мають свої родини, але я постійно переживаю, що зробила щось не так у своєму материнстві. Постійно думаю, чи достатньо я приділяла їм часу, чи все правильно зробила, коли вони були малими. Особливо це відчуття посилюється, коли бачу, що вони чимось незадоволені або мають якісь труднощі в житті. Здається, що це через мене, хоча вони ніколи нічого мені такого прямо не казали. Буває, хочеться все кинути, просто вибачитись і, здається, старатись заново, але я ж розумію, що це неможливо. Скажіть, будь ласка, як впоратись із цією постійною провиною? Чи це нормально переживати такі почуття? Може, я себе просто накручую?