Щойно запитали
Набирають популярність
ТОП психологів
Питання до психолога
Як стати більш впевненим у собі та впоратися із самокритикою?
Доброго дня. Потрібна допомога в розумінні наступної ситуації.
Після прийняття важливих рішень, особливо тих, що стосуються довгострокових цілей, я починаю сумніватися у правильності свого вибору. Попри те, що рішення приймаю обдумано, аналізую інформацію та наслідки, після запуску процесу реалізації виникає відчуття, що вибір був помилковим. Ці думки супроводжуються самокритикою, незадоволенням та панікою.
Хоча вважаю себе раціональною та здатною до аналізу людиною, постійно стикаюся з розчаруванням після прийнятих рішень. Психотерапія не дала результатів, тому прошу поділитися своїми думками щодо можливих причин цієї ситуації.
Дякую за будь-які пропозиції та думки.
Всі відповіді:
Ольга, добрий день.
Перший момент:
Згідно Вашого опису, рішення приймаєте "думками" (обдумано, аналізуючи, раціонально), а сумніваєтесь "відчуттями". Ніби думки і почуття, відчуття- живуть окремо одне від одного. Але відчуття і почуття- це важлива частина нашого життя. Схоже, Ваша психіка потребує більше уваги до почуттів/відчуттів, їх варто більше інтегрувати у Вашу свідомість. Яких почуттів Ви уникаєте? Про що вони можуть Вам розповісти?
По-друге, це схоже на сценарій "Ти все робиш неправильно!". Ніби колись всі ваші дії і рішення були критиковані. Тож, варто виявити, що то за внутрішній голос, який все критикує. Ближче подивитись на нього, "познайомитись". Та після цього трансформувати.
Вітаю.
Щодо внутрішнього голосу, що критикує вас, згодна з відповіддю вище.
Але хочу зауважити, що наша психіка не любить змін і коли ви вирішуєте щось важливе для себе, то при перших кроках психіка починає вставляти вам палки в колеса, тобто по суті ви боретеся с самим собою. І тут тільки вам вирішувати як воно буде далі.
Маю ще багато чого сказати, але писати довго, тому приходьте на консультацію 😉
Вітаю, Ольго.
Декілька разів починала писати відповідь для вас і постійно видаляла, наче важливо написати «ідеально», щоб мене не критикували. І таке знецінення себе: «Що скажуть інші?», наче завищені очікування і страх зробити помилку.
Мені не притаманно вивіряти кожне слово по «сто» разів, а зважаючи на теорію синхронії Карла Юнга, можу припустити, що це щось про вас. Якщо вам не підходить ця гіпотеза, не беріть її.
Звісно, будь-яке припущення перевіряється в терапії.
Ольго, ви питаєте про першопричину. Можна використати техніку «Чому?». Візьміть будь-яку ситуацію, де почали критикувати себе, і спробуйте відповісти на це питання. Кожен раз дослухайтеся до своїх емоцій, відчуттів у тілі. Задавайте «Чому?» стільки разів, скільки зможете зануритися вглиб. Не чекайте, що вийде з першого разу, механізми психічного захисту працюють добре. Але перший крок, то вже велика справа.
Успіхів вам!
бути щасливим, здоровим, успішним, креативним, геніальним, щоб якісно проживати своє життя