Доброго дня! Мені зараз дуже потрібна порада. У мене є двоє дітей: старшому 22 роки, а молодшому 17. Вже наче мають бути самостійними, але я постійно відчуваю, що вони ще не готові ухвалювати важливі рішення в житті. Зі старшим ми постійно сперечаємось, він каже, що я втручаюся у його особисте життя і вже дорослий, а мені здається, що він занадто легковажно до всього ставиться. Молодшому я завжди допомагаю, але потім почуваюся винною, бо наче роблю за нього те, що він має робити сам. Я заплуталася і не знаю, де та межа між тим, щоб допомогти і давати свободу. Як правильно поводитися, щоб не віддалитися від дітей, але й не вирішувати все за них? Дякую за вашу допомогу.