Вітаю, Софіє!
Відчувається, що це для вас справжній енергетичний злив, на який ви витрачаєте неймовірну кількість сил і ресурсів і майже нічого не залишаєте на реалізацію задач.
Хто від вас вимагав або зараз вимагає ідеальності виконання всього, що ви робите?
Подумайте і проаналізуйте своє дитинство. Хто зі значущих дорослих не пробачав вам помилок? Надмірно критикував за "неідеальність"? Чиїм голосом ви зараз себе "гризете"? Можливо, ви почуєте всередині себе чиїсь фрази. Можливо, на вас в дитинстві дорослі покладали надмірні очікування або обов'язки, які були не за віком.
У такому випадку варто працювати із власною цінністю, і як наслідок підвищуватиметься самооцінка, тобто незалежність від думки оточення.
Мені можна помилятися!
Не помиляється той, хто нічого не робить!
Я просто граю, а помилки - це не страшно, всі помиляються.
Ідеальних нема, і я можу собі дозволити неідеальність.
Одним словом, перефразуйте ті негативні фрази, які фоново звучать всередині вас, на позитивні, замінюючи ті токсичні слова внутрішнього критика всередині дбайливими і лагідними. Ви тепер можете дозволити собі бути ніжним і турботливим дорослим. Пробачайте собі свої помилки або неідеальність. Ви людина, а не штучно створений шедевр для милування. Таким чином, ви "перепрошиватимете" установку ідеальності, яка заважає.

Записатися на консультацію до цього психолога