Доброго дня. В мене питання, яке мучить мене вже довгий час. Я виросла без батька — він покинув нашу сім'ю, коли мені було 6 років. Мама не дуже про нього говорила, і я, чесно кажучи, погано його пам'ятаю. Але зараз, у зрілому віці, я розумію, що це, мабуть, дуже вплинуло на моє життя. Мені важко довіряти чоловікам, будувати стосунки, я постійно відчуваю себе якоюсь... недостатньою, чи що. Також я інколи думаю, чи могла б я сама бути кращою матір'ю для своїх дітей, якби мала перед очима приклад батька. Як зрозуміти, наскільки цей досвід дитинства вплинув на мене? І як почати працювати з цим всім, щоб відпустити минуле? Буду вдячна за будь-яку рекомендацію чи пораду, бо сама не знаю, з чого почати.