Вітаю, Емо!
Ваше питання не просто про пошук себе у певному віці. Це, як мені відчувається, і про кризу сенсів, коли старі вже не працюють, а нових ще не знайдено.
Для початку можна звернутися до близьких, родичів, друзів і з їхньою допомогою зробити "інвентаризацію" своїх сильних сторін. Зазвичай ми схильні знецінювати те, що нам дається легко. Та саме там і ховається наш потенціал і сила. Тому варто опитати людей, які вас добре знають, і зробити список того, у чому ви найліпше орієнтуєтесь та маєте досвід.
Також можна повернутися до тих захоплень, які вас цікавили в дитинстві та юності. Там теж може ховатися ключик до вашого питання.
Щоб легше було повірити в себе, варто виписати всі свої гендерні та соціальні ролі, які ви виконуєте (або колись виконували) в родині, на роботі, в колективах тощо. Ви здивуєтесь, наскільки ваші можливості багатогранні!
Від чого ви себе відмовляєте (або відмовляли) все життя? - у відповіді на це запитання також може ховатися сенс, який вам може стати в пригоді.
Перегляньте свої уподобання за останній місяць, пів року, рік. Що там є постійне?
Десь на стику цих відповідей вже може вимальовуватися якась ваша центральна ідея.
Також можна пограти в "Примірочну". Організуйте собі таку розвагу, в якій ви би приміряли на себе ту чи іншу роль: художниці, танцівниці, водійки, письменниці, фотоблогера, аніматора, кравчині, колориста, сомельє - усього, що вас хоч трошки цікавить. І проживайте цю роль, відстежуючи, наскільки вона вас запалює, занурює в себе і т.д.
Після такого дослідження у вас будуть певні орієнтири, куди рухатися далі.
Дегустуйте все, що можна в цьому житті і бажаю успіхів у безкінечному та захоплюючому процесі самопізнання!

Записатися на консультацію до цього психолога