Добрий день. Мені 50 років, і останнім часом я відчуваю все більше суму і тривоги. Здається, всі навколо ставляться до мене байдуже, діти виросли, у них своє життя, чоловік постійно зайнятий справами або своїми інтересами. Я ніби лишилася сама і не можу знайти ні мети, ні радості. Розумію, що треба знайти якесь заняття чи хобі, але відчуваю себе настільки виснаженою і байдужою, що навіть почати щось нове немає сил. Весь час картаю себе за те, що так думаю, бо ж у мене, здається, все добре: є дах над головою, родина... Але всередині пустота. Чи це нормальний стан у моєму віці? Як можна якось почати жити по-новому, знайти в собі сили й віру, що я ще потрібна цьому світу? Дякую за відповідь.