Добрий день. Майже пів року тому ми з родиною переїхали в нову країну через війну. Я наче й розумію, що це був єдиний вихід для нас, але всередині постійно відчуваю, що ніби не на своєму місці. Мені важко знайти близьке коло спілкування тут, навіть мова дається якось зі скрипом, хоч і намагаюсь. Чоловік пішов на роботу швидко, діти поступово звикають, а от у мене відчуття, що я загубилась. Постійно сумую за будинком, за нашими звичайними днями, навіть за відчуттям впевненості, яке колись було. Чи нормально, що після такого стільки часу мені досі так важко? Як навчитися приймати те, що є, і будувати життя тут, незважаючи на цей постійний тягар у грудях? Дякую.