Доброго дня. Мені 43 роки, і останнім часом я відчуваю якийсь внутрішній ступор щодо свого життя. Начебто все йде нормально: робота є, родина поруч, чим зайнятись теж завжди знайдеться. Але я ловлю себе на думці, що живу якось автоматично. Просинаюсь, роблю те, що потрібно, лягаю спати — і все по колу. Поки був молодшим, наче цілі були зрозумілі: кар'єра, стабільність, сім'я. А тепер наче всього досяг, але втратив розуміння, для чого це все і чого далі прагнути. Чи це нормально в моєму віці? Як знайти якусь нову точку натхнення чи ціль, до котрої варто було б рухатись? Бо чесно — відчуваю, що так, як є зараз, мене вже не влаштовує, але зміни, яких хочу, незрозуміло навіть з чого почати. Дякую за відповідь.