Результати останнього дослідження, в якому взяли участь науковці з Королівського коледжу Лондона та Корнельського університету, показали, що деякі давні послідовності вірусної ДНК у геномі людини відіграють роль у схильності до психічних розладів, таких як шизофренія, біполярний розлад та депресія.
Як відомо, близько 8% людської ДНК складається з генетичних послідовностей, отриманих від давніх вірусів. Ці послідовності, відомі як ендогенні ретровіруси людини (або Hervs), датуються сотнями тисяч або навіть мільйонами років, а деякі навіть передували появі Homo sapiens.
З огляду на велику кількість Herv у геномі та їх потенційно численні функції, науковці хотіли зрозуміти, чи пов'язана генетична схильність до певних психічних розладів з відмінностями в експресії Herv.
У дослідженні науковці профілювали експресію Herv майже у 800 зразках головного мозку, отриманих під час аутопсії. Це допомогло ідентифікувати варіації ДНК, які впливають на експресію Herv у мозку.
Ця інформація була зіставлена з результатами великих генетичних досліджень, у яких порівнювалися генетичні відмінності між десятками тисяч людей – як з психічними розладами, так і без них. Ці дослідження виявили варіації в ДНК, пов'язані з різними психічними захворюваннями.
Науковці Королівського коледжу Лондона виявили, що експресія чотирьох Hervs пов'язана з генетичною схильністю до серйозних психічних розладів. Експресія двох з цих Hervs була пов'язана з шизофренією, одного Herv – з шизофренією та біполярним розладом, а одного – з депресією.
Ці результати дозволяють припустити, що Herv може відігравати важливішу роль у мозку, ніж вважалося раніше.
Існує багато генів, відповідальних за психічні розлади, і Herv – лише частина цієї головоломки. Хоча точний вплив Herv на клітини головного мозку та на сприйнятливість людини до певних психічних розладів вимагає подальших досліджень, дане дослідження є першим, яке показує, що генетична схильність до психічних розладів також діє через ці давні вірусні послідовності ДНК.
Ще занадто рано визначати практичне застосування результатів дослідження Herv, і чи можуть вони бути використані для розробки нових методів лікування. Але науковці покладають великі надії на цей напрямок досліджень. Пов'язуючи експресію Herv у мозку з психічними розладами, дослідження Королівського коледжу Лондона визнає важливість цих загадкових послідовностей у геномі людини, які ігнорувалися протягом багатьох років.