Науковці розробили "мозковий годинник", здатний визначити, чи старіє мозок людини швидше, ніж дозволяє її вік

Вплив забруднення повітря та високий рівень соціально-економічної нерівності виявилися ключовими факторами, що прискорюють старіння мозку. Науковий журнал Nature опублікував статтю, в якій представлено результати дослідження з використанням новітнього "мозкового годинника", здатного визначити, чи старіє мозок людини швидше, ніж дозволяє її хронологічний вік.

Нещодавно розроблений інструмент, що отримав назву "мозковий годинник", аналізує функціональну зв'язність мозку, тобто міру інтерактивності між його різними ділянками. З віком ця зв'язність, зазвичай, погіршується. Науковці проаналізували дані понад 5300 учасників з 15 країн світу, включаючи Мексику, Кубу, США, Китай, Японію та інші.

Дослідження охоплювало як здорових людей, так і тих, хто страждає на хворобу Альцгеймера або інші форми деменції. Використовуючи технології фМРТ та ЕЕГ, дослідники змогли побудувати моделі глибокого навчання для передбачення віку мозку на основі функціональної зв'язності. Це дозволило обчислити "розрив у віці мозку" кожного учасника — різницю між його хронологічним віком та віком мозку.

Одним із ключових висновків дослідження стало те, що мозок жінок, які проживають у країнах з високим рівнем гендерної та соціально-економічної нерівності, старіє швидше. Також було виявлено, що мозок людей з Латинської Америки старіє швидше, ніж у інших регіонах. Це пояснюється високим рівнем структурної нерівності та забрудненням повітря.

Агустін Ібаньєс, провідний автор дослідження та нейробіолог з Університету Адольфо Ібаньєса у Сантьяго, пояснює: "Старіння мозку залежить не тільки від віку, але і від того, де людина живе, її соціально-економічного статусу та рівня забруднення навколишнього середовища".

Володимир Хачинський із Західного університету в Лондоні, Канада, вважає результати дослідження вражаючими. Проте він підкреслює, що функціональна зв'язність — це лише один із способів оцінки здоров'я мозку, і звертає увагу на потенційні недоліки, пов'язані з використанням різного обладнання в різних країнах. Наприклад, обладнання у країнах із низьким рівнем доходу може бути застарілим, що впливає на якість отриманих даних.

Зараз команда Ібаньєса працює над порівнянням вікових розривів у різних групах з азіатських країн та Сполучених Штатів, додаючи дані з "епігенетичного" годинника, який вимірює біологічний вік через хімічні модифікації ДНК.

Результати цього дослідження можуть стати основою для розробки персоналізованих підходів у медицині, що враховують біологічну різноманітність мозку людей з усього світу. "Нам потрібно зрозуміти цю різноманітність. Ми не зможемо створити дійсно глобальну науку про деменцію, не звернувшись до цього питання", — зазначає Ібаньєс.

Для повного розуміння старіння мозку та розробки ефективних стратегій його збереження, необхідно враховувати широкий спектр соціальних, екологічних та економічних факторів, вважають науковці.