Пабло Пікассо і Френсіс Бекон страждали на розлад, який впливає на сприйняття облич: нове дослідження

У недавньму дослідженні, яке провели науковці в Нью-Гемпширі, США, було описано незвичайний випадок, який змінив погляд дослідників на рідкісне захворювання - прозопометаморфопсію, яким скоріше за все хворіли такі видатні художники, як Пабло Пікассо та Френсіс Бекон.

Якщо ви бачили портрети, створені Пабло Пікассо або Френсісом Беконом, можливо, ви не здивуєтеся, дізнавшись, що обидва художники, скоріше за все, страждали на розлад, що впливає на сприйняття облич, який проявився у них у досить таки дорослому віці. У випадку Пікассо це пояснює прихильність художника до кубізму - він почав так бачити оточуючих. Прозопометаморфопсія (ПМО) - стан, коли обличчя здаються спотвореними або навіть “демонічними”. Він змінює сприйняття людей на картинах, фотографіях та у реальному житті. Найчастіше людям, схильним до ПМО, важко зрозуміти, як виглядають реальні обличчя, тому що вони можуть бачити їх лише спотвореними.

Однак у недавньому дослідженні було описано незвичайний випадок, який змінив погляд дослідників на ПМО. 58-річний чоловік, не бачив спотворень, коли дивився на обличчя на фото чи моніторах. І це при тому, що протягом останніх 31 місяця кожне обличчя, яке він бачив особисто, здавалося йому витягнутим і ніби мало щось «демонічне». 

У ході дослідження 2021 року, проведеного в Нідерландах, науковці розглянули 81 випадок ПМО. Вчені з'ясували, що причини виникнення цього стану можуть бути найрізноманітнішими. Деякі випадки були пов'язані з інфарктом головного мозку, коли кров не досягає певної його частини, або з геморагічним інсультом, коли відбувається кровотеча в мозок. Інші причини включали хірургічні ускладнення, травми голови чи пухлини головного мозку.

Цікаво, що у 24% випадків у пацієнтів із ПМО не було виявлено структурних аномалій у мозку, натомість дослідники пов'язали ПМО з іншими станами, такими як епілепсія, мігрень та шизофренія. Це вказує на те, що причини ПМО можуть бути різноманітними і не завжди пов'язані з конкретними структурними змінами мозку.

Найчастіше люди з ПМО одужують. Іноді це відбувається повністю, а іноді частково, іноді завдяки лікуванню, спрямованому на лікування основної причини (наприклад протиепілептичні препарати при епілепсії або операція з видалення пухлини головного мозку). Але в деяких людей ПМО може пройти саме собою, без будь-яких втручань. Час відновлення також може бути різним – від кількох годин до кількох років, але зазвичай це триває від кількох днів до кількох тижнів.

Незважаючи на те, що у людей з ПМО іноді можуть бути глибокі спотворення сприйняття облич, їхня здатність розпізнавати людей рідко страждає. Вони можуть покладатися на інші ознаки, наприклад, голос або одяг, щоб впізнати людину. У деяких людей спотворення виявляються не одразу, а через кілька секунд чи навіть хвилин після того, як вони бачать чиєсь лице, що дає їм час спочатку ідентифікувати людину.

Недавнє дослідження, проведене в Нью-Гемпширі, США, було зосереджено на цікавому випадку. Чоловік мав ураження гіпокампа, області мозку, пов'язаної з пам'яттю, але інших медичних проблем не було.

Хоча обличчя для нього здавалися витягнутими і мали глибокі борозди (за його словами, вони виглядали «демонічними»), зображення на екрані комп'ютера для нього залишалися незмінними. Дослідники показали чоловікові фотографії людей і ті ж обличчя на комп'ютерному екрані. Потім, слухаючи його коментарі в реальному часі, вони використовували програмне забезпечення для редагування зображень таким чином, щоб вони відповідали описам піддослідного. Вперше дослідники змогли створити фотореалістичну візуалізацію спотворень, які бачать люди з ПМО, що допомогло їм зрозуміти, як хворі сприймають оточуючих.