493
За даними останнього дослідження, презентованого співробітниками Імперського коледжу Лондона, психоделики можуть стати ефективним засобом при лікуванні широкого спектра психічних захворювань, таких як ПТСР, депресії та ін. Але є низка серйозних обмежень.
Інтерес до психоделіків, таких як псилоцибін та ЛСД зростає як у наукових, так і у медичних колах. Дослідження, які періодично проводяться у клінічних дослідницьких установах по всьому світу, свідчать про те, що психоделіки доводять на практиці свою ефективність у лікуванні таких важких станів, як депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та ін.
Проте, щоб використання псилоцибіну та ЛСД було безпечним та ефективним, важливо розуміти, як вони діють на людей з іншими розладами.
За даними одного з останніх досліджень, які надав Імперський коледж Лондона, застосування псилоцибіну та ЛСД може стати небезпечним для пацієнтів із розладами особистості. У дослідженні взяли участь 807 осіб.
Основною метою, яку ставили перед собою дослідники, було зрозуміти вплив психоделіків на самопочуття людей, які їх приймають.
Учасники дослідження описували свій стан до та після прийому речовин за шкалою психологічного благополуччя Варвік-Едінбург (Warwick-Edinburgh Mental Well-being Scale, WEMWBS).
Якщо учасник експерименту після вживання психоделиків ставав менш щасливим і задоволеним життям, ніж зазвичай, дослідники вважали це серйозним погіршенням стану психічного здоров'я. Вчені приділили особливу увагу даним людей, які зазнали негативних ефектів від вживання психоделиків.
Дослідники виявили, що 16% усіх учасників повідомили про загальний негативний досвід. Однак, що важливо, виявилося, що значна частина цих негативних переживань (31%) припадала на людей із попередніми розладами особистості.
Різні розлади особистості можуть викликати різні реакції на психоделіки.
Наприклад, у людей із істеричним розладом особистості, схильних до надмірної уваги до себе та емоційної реакції, або у тих, у кого прикордонний розлад особистості з емоційною нестабільністю та страхом бути покинутими, можуть виникнути негативні переживання при вживанні психоделиків.
Люди з шизотипічним розладом особистості, які характеризуються соціальною тривожністю, дивними переконаннями та ексцентричною поведінкою, можуть стати більш параноїдальними при вживанні психоделиків через їхню здатність посилювати сприйняття та змінювати розумові процеси.
У людей з нарцисичним розладом особистості, які зазвичай мають надмірну зарозумілість, нестачу емпатії та потребу у постійному захопленні, можуть виникнути труднощі через саморефлексивну природу психоделиків. Ці речовини можуть призвести до інтроспекції та критичного осмислення себе, що може стати негативним досвідом для людей з таким розладом.
Як пишуть самі вчені Імперського коледжу Лондона, аналізувати результати дослідження варто з часткою скептицизму через обмеження самого дослідження. По-перше, воно покладається на дані, надані самими учасниками, через що може бути неповним.
По-друге, розмір вибірки був невеликим, а також був високий відсоток відсіву учасників (56%), що могло вплинути на загальну репрезентативність результатів. Ці фактори можуть призвести до спотворень у результатах дослідження та зменшити його надійність.
Є й інші обмеження, які слід враховувати. Одним з них є відсутність контрольної групи для порівняння, наприклад людей, які отримують плацебо або стандартне лікування.
Але навіть за таких результатів стає зрозуміло, що призначати та вживати психоделики необхідно вкрай зважено.
496
516
497
506