Як славетні коміки борються з депресією

Від депресії страждає 5% жителів Землі. І хоча люди мистецтва займають лише п’яту сходинку в рейтингу професій, чиї представники найбільше схильні до депресії, про самогубства селебрітіс ми чуємо частіше, ніж про смерті доглядальниць, медиків, соціальних працівників або співробітників ресторанів, які наклали на себе руки, не в змозі далі боротися зі своєю недугою.

Вже у статусі популярного актора та письменника, 37-річний Стівен Фрай дізнався про свій діагноз: маніакально-депресивний психоз. У 45 років він зважився розповісти про те, як ось уже тридцять років страждає на клінічну депресію — і як бореться зі своїм біполярним розладом, в документальному фільмі "Божевільна депресія зі Стівом Фраєм"

Діагнозу передувала спроба самогубства та втеча до Європи, після якої Стів Фрай уперше в житті вирішив звернутися по лікарську допомогу, щоб зрозуміти, що з ним відбувається.

"Депресія, тривога і апатія так само реальні, як погода, і так само нам непідвладні. Але все це пройде. Серйозно. Так само, як ми приймаємо погоду, потрібно приймати наші почуття, настрої, ставлення до світу", - написав актор у листі своїй шанувальниці Кристал Нанн, яка також перебувала у стані глибокої депресії та звернулася до Стівена Фрая за допомогою.

Через 10 років Стівен Фрай повернувся до документального проекту та зняв продовження.

Меланхолійна зовнішність та сумний погляд коміка Білла Мюррея наводять на думки про невеселе світосприйняття актора, але тільки в серпні 2021 року він зізнався, що страждав на депресію, яка ледь не довела його до самогубства.

На відео, яке опублікував у Twitter сценарист і продюсер Тодд Спенс, Мюррей розповів про те, що на суїцидальні думки його наштовхнули проблеми з кар’єрою, які він мав наприкінці 1970-х років у Чикаго, перебиваючись випадковими заробітками. Одна з театральних репетицій пройшла у актора настільки погано, що Мюррей у відчаї вирішив утопитися в озері Мічиган. Актор вирушив у бік озера, але дорогою сталося маленьке диво, коли він зрівнявся з Інститутом мистецтв Чикаго.

"Біля входу була стійка, де відвідувачі зазвичай залишають пожертвування музею, і я пройшов повз неї, тому що був готовий померти і всередині був уже практично мертвий. І тут я побачив картину, навіть не знаю, хто написав її, вона називається "Пісня жайворонка ", — розповідав Білл Мюррей.

Цю картину написав у 1885 році французький поет та живописець натуралістичної школи Жюль Адольф Бретон.

"Я подумав: ось є дівчина, яка має в цьому житті мало перспектив, але сонце все одно піднімається, і в неї з’являється ще один шанс. Мені здається, це дало мені відчуття того, що я теж людина, якій прямо зараз дали ще один шанс", - підсумував актор.

Білл Мюррей та Стівен Фрай – не єдині коміки, які страждали від депресивних станів. Депресія, помножена на ПТСР, ще 1925 року спричинила самогубство одного з перших зіркових акторів комедії Макса Ліндера, який воював на Першій світовій. Не уникнув депресії і Джим Керрі.

Проблеми почалися задовго до того, як актор знайшов сміливість у них зізнатися у середині нульових – він впав у депресію після смерті батьків. У листопаді 1991 року померла мати Джима — Кетлін Керрі, а 1994 року помер його батько Персі. Наступна низка невдалих шлюбів та процесів розлучення тільки посилили важкий стан актора.

В одному з інтерв’ю Джим Керрі відзначав іронію долі в тому, що найбільш чорні дні припали на час, коли він зміг вийти за рамки комедії та реалізувався як драматичний артист, а його гонорари за ролі злетіли до небес (у середньому Керрі отримував по 20 млн доларів за фільм).

Він зрозумів, що не може далі впоратися зі своєю хворобою самостійно після самогубства у 2015 році його подруги Катріони Уайт, у якому звинувачували актора. Довелося звернутися до фахівців та приймати антидепресанти, але без таблеток депресія знову давалася взнаки. Повернутися до нормального життя Джим Керрі зміг завдяки заняттям живописом, про що розповів у документальному фільмі "Я бачу колір".

Депресія вбила не лише зламаних життям, зневірених людей, як кінорежисер "нової хвилі" Жан Есташ, лідер гурту Joy Division Ієн Кертіс або комік Робін Вільямс. Але навіть таких багатих та успішних плейбоїв, як актор Хіт Леджер або рок-співак Майкл Хатчінс. Здається, від депресії немає порятунку. Тим ціннішим є досвід тих артистів, які змогли її подолати і розповіли іншим, як це зробити. 

Олексій Росовецький

Фото: Associated Press