523
Як правило, усі стосунки розпочинаються з дитячо-батьківських історій. Вони проходять певні етапи розвитку та становлення. Це неминуче. Однак якщо парі вдається подолати кризи, у ній починає циркулювати чоловічо-жіноча енергія.
Як відбувається вибір партнера? Можна зустрітися поглядами й відчути, як спалахнула іскра. Або раціонально й відповідально підійти до цього питання. Можна чекати, поки вас оберуть або ж, навпаки, бути активним та ініціативним. Нам здається, що ми свідомо обираємо собі партнерів. Однак насправді цей вибір робить наша психіка.
Психіці відомі три способи, за допомогою яких вона підшуковує нам партнерів.
Перший — це формування стосунків на підставі спільної травми. Тобто у вас і вашого партнера є схожий травматичний досвід. Уявімо собі жінку, яка в дитинстві бачила страждання мами через зраду тата. Звісно ж, дівчинка жаліла маму та приєднувалася до її переживань. Поступово всередині неї зароджувалася образа на чоловіків.
Уявімо також хлопчика, який ріс у сімʼї, де мала місце материнська зрада. Його тато був досить мʼяким та обрав стратегію поведінки не помічати цього. А в хлопчика поступово зароджувалося бажання «помститися» матері.
Неважко здогадатися, що відбудеться, коли ці чоловік і жінка зустрінуться та почнуть будувати стосунки. Виникне велика ймовірність, що вони зіткнуться зі зрадою як травматичним досвідом, переживанням, яке не завершилося. Лише усвідомлення цього та відʼєднання від дитячого сприйняття дозволить цій парі перейти на якісно новий рівень стосунків.
Другий спосіб — це стан ресурсу. Наприклад, людина займає інфантильну позицію, не хоче дорослішати та брати на себе відповідальність. Вона зустрічає когось, як правило, старшого за себе й проєктує на нього батьківську фігуру. Цей партнер має усі ресурси: і матеріальні, й емоційні. Він вкладається в іншого, має намір його «доростити». Проте в іншого партнера може бути небажання дорослішати, адже й так зручно. Або ж, навпаки, скориставшись ресурсами свого партнера, він «виростає», і його наступний крок — це сепарація. Він іде, залишаючи свого партнера з відчуттям, що ним скористалися та покинули.
І третій спосіб, до якого вдається психіка при підборі партнерів, — це створення стосунків за тінню. Тобто ми обираємо партнерів відповідно до наших тіньових якостей. Сюди належать історії, які часто кладуть в основу гостросюжетних фільмів. Наприклад, про хорошу дівчинку з успішної сімʼї, яка закохалася в поганого хлопця з темним минулим.
Обираючи партнера із власними тіньовими якостями, ми постійно будемо стикатися з тригерами. І замість того, щоб усвідомити це та асимілювати тіньові характеристики, ми починаємо «бомбити» партнера, адже він дозволяє собі те, чого ми не можемо дозволити.
Отже, ми обрали собі партнера за одним із трьох варіантів і починаємо будувати стосунки. Усі взаємини проходять ті ж самі стадії, що й людська психіка у процесі розвитку.
Перша фаза — це злиття. На цьому етапі виникає закоханість. Нас тягне до партнера, хочеться постійно бути разом, торкатися, цілуватися. Це той досвід, який ми отримали в контакті з матірʼю у перші пів року життя, коли в мами й дитини одна психіка на двох.
Цю стадію можна ще назвати недиференційованою цілісністю, адже ми постійно прагнемо бути поруч. З іншого боку, на цьому етапі активізуються усі страхи, притаманні дитині на такому ж етапі психічного розвитку. Найбільший ірраціональний страх — це страх зникнення об’єкта. Тому поряд з бажанням бути разом можуть виникати необґрунтована тривога, недовіра або підозри.
Друга стадія — це диференціація. На цьому етапі виникає потреба відділитися один від одного. У нас з’являються власні інтереси, виникає прагнення проводити час з друзями або на самоті. Ми немов перевіряємо наші стосунки на міцність: кохатиме він мене чи ні, якщо я робитиму те, що мені подобається?
З іншого боку, можна зіткнутися з відчуттям тривоги під час вибудовування дистанції. Наприклад, жінка може відчувати провину за те, що має власні інтереси. Вона перейматиметься, чи не ображається її партнер, коли вона проводить час із подругами.
Ця стадія необхідна, щоб перейти до третьої — коли ми вже не одне ціле, а окремі частинки, які обирають одне одного та створюють щось спільне, де є я, є мій партнер і є спільний простір між нами.
На цьому етапі чоловіче начало зустрічається з жіночим. Між чоловіком і жінкою як між протилежними полюсами починає циркулювати енергія, яка здатна народжувати, творити, збагачувати. Це спосіб пізнати себе. Адже, йдучи шляхом індивідуації до своєї самості, ми обовʼязково маємо здобути досвід здорового контакту з протилежною енергією.
По суті, стосунки нам даються для того, щоб ми здобули цілісність завдяки нашому партнеру. Психіка підштовхуватиме нас до терапевтичних взаємин. Ми завжди обиратимемо собі партнера, який допомагатиме нам зцілитися. Якщо не розуміти цього, то стосунки здаватимуться суцільним болем. Але якщо усвідомити, що за допомогою стосунків ми можемо прийти до найкращої версії себе, то вони можуть перетворитися на цікавий досвід.
Лілія Шевченко, психолог
502
469
539
510
482
477
504