581
Психологи-шоумени популяризували нарцисизм, зробивши його прибутковою темою своїх курсів. Але нарциси в цих проєктах постають однобоко, як антисоціальні особистості.
Хто ж такі нарциси? За психоаналітичною теорією нарцис є одним із восьми типів характеру людини. Він може бути як нормальним, так і патологічним. Нормальний нарцисизм притаманний будь-якому типові характеру і відповідає за здорову самооцінку.
Нарцисичні особистості формуються у сім’ях, де діти не отримують безумовну любов та прийняття, але можуть бути надважливими для батьків, коли мова йде про виконання певних функцій. Дітей високо цінують і оцінюють лише за особливу роль, яку вони відіграють. Такі діти намагаються не розчаровувати батьків, бо за цим стоїть критика й приниження.
Почуття маленьких нарцисиків не приймаються і не відзеркалюються. У дорослому віці вони шукають відображення своєї нормальності в інших людях, бо не знають себе справжніх.
У суспільстві заведено вважати, що нарциси — антисоціальні й агресивні люди. Проте вони можуть бути різними. На невротичному/здоровому рівні — це яскраві й цікаві особистості. На менш збалансованому рівні в них проявляються два полюси:
1) грандіозні — зухвалі, самовпевнені, успішні (наприклад, образ Міранди з кінофільму «Диявол носить Prada»);
2) дефіцитарні — невпевнені, скуті й навіть милі (образ Енді з того ж фільму).
Проте всіх об’єднують прагнення до самовдосконалення, почуття порожнечі, страх близькості, вразлива самоідентичність. Головними ознаками є нестабільна самооцінка, патологічний сором, зневага, заздрість. Їхні провідні психічні захисти — ідеалізація та знецінювання.
Це звичайні люди в очікуванні дива, яке їх зцілить. Без психологічної освіти навряд чи легко діагностувати «нарциса звичайного». Часто стереотипні нарцисичні риси приписують багатьом людям, які не є нарцисами.
Коли нарциси можуть бути небезпечними? Коли мова йде про патологічний прояв — нарцисичний розлад особистості (НРО). Це нездорова структура, яка часто супроводжується іншими психічними розладами.
Нарцисам на невротичному рівні, які досягли цілісності, — насолоджуватися життям і бути яскравими, як вони вміють.
Людям, які мають порушений нарцисизм і хочуть це змінити, варто:
1. Іти в довготривалу терапію, здобувати навички створювати дорослі стосунки, отримувати підтримку, знайомитися із собою справжнім, а також бути в контакті зі своїм нарцисизмом, щоб керувати ним. Навчитися давати собі підтримку, коли стикаєтеся із соромом та знецінюванням.
2. Обов’язково йти в реалізацію. Нарциси потребують масштабу, спілкування, визнання. Найгірше, що може з ними трапитися, — це ізолюватися від світу під гнітом травм та стати соціофобом.
Для тих, хто боїться людей із нарцисичним розладом особистості, є дієва порада.
Змістіть фокус уваги з викриття нарцисів. Почніть слухати себе та опиратися на власні почуття: комфортно вам поряд із людиною чи ні? Це єдиний червоний прапорець. Насправді антисоціальну поведінку може проявляти будь-який тип характеру: як нарцис, так і параноїк з істероїдом.
Зараз у світі панує епоха нарцисизму. Соціальні мережі плекають у людях невідповідність ідеальному образу розкішного життя, провокують почуття неповноцінності та сорому. Тому нарцисичні травми все частіше отримують люди й з іншими типами характеру, а тема нарцисизму стає все глибшою та масштабнішою. Не потрібно обмежувати людей діагнозами чи типами. Пізнавайте себе — і будете краще розуміти інших.
Діана Янушкевич, аналітичний психолог, емоційно-образний терапевт
524
530
568