Олімпіада-2024: науковці розповіли, які вимоги були до олімпійців у Стародавній Греції

Наразі весь світ спостерігає за Олімпійськими іграми у Парижі. Ми знайшли інформацію про те, як жилося спортсменам у часи, коли Олімпіада була прерогативою Стародавньої Греції. І треба сказати, що умови тренувань, дієти та стосунки з тренерами нас здивували.

Грецький історик Арріан (близько 86–160 рр. н. е.) перераховував численні труднощі, з якими стикалися олімпійські спортсмени під час підготовки: вони мали дотримуватися суворих дієт, утримуватися від солодощів, тренуватися в будь-яких умовах та у будь-який час, а також обмежувати себе у споживанні холодної води та вина. Вони також повинні були повністю довіряти своєму тренеру.

Спортсмени стародавньої Греції мали напружений графік змагань. Олімпійські ігри були лише одним з чотирьох великих спортивних заходів. Також проводилися Піфійські, Німейські та Істмійські ігри, що разом складали «періодос» (коло). Атлети, які перемагали на всіх чотирьох іграх поспіль, здобували почесне звання «періонікіса» (переможця кола).

Знаменитий борець Мілон Кротонський мав легендарні методи тренувань. Та окрім цього він споживав величезну кількість їжі, зокрема близько 8,72 кг м'яса та таку ж кількість хліба щоденно. Для фізичної підготовки він носив новонароджене теля, доки воно не виростало у бика. Амесінас із Барки тренувався, борючись із биками, і навіть приносив їх на змагання.

Харчування відігравало важливу роль у підготовці давніх атлетів. Багато хто дотримувався спеціальних дієт, як-от бігун Хіоніс зі Спарти, який харчувався сушеним інжиром. Еврімен Самоський та Дромей Стимфалійський віддавали перевагу м'ясній дієті, а один з атлетів споживав виключно козлятину. 

Багато спортсменів також вважали, що утримання від сексу допомагає досягти кращих результатів. Переможець п'ятиборства Ікк з Тарента та бігуни Астіл з Кротона і Кризон з Гімери відомі своїм утриманнями від сексуальних стосунків під час тренувань.

Участь в Олімпіаді потребувала суворого дотримання правил. З 632 р. до н. е. змагання поділялися на юнацькі (до 18 років) та дорослі. Учасники повинні були бути громадянами та вільнонародженими. Спортсмени приносили клятву Зевсу, що дотримувалися жорстких правил тренувань протягом десяти місяців перед змаганнями.

Протягом місяця до Олімпіади спортсмени проживали в Елісі під наглядом суддів — елланодиків, які контролювали тренування та пробні змагання. Неспроможні відповідати стандартам дискваліфікувалися.

Спортсменів, які порушували правила, штрафували, били палицями або дискваліфікували. Наприклад, боксер Клеомед з Астіпалеї вбив свого суперника Іккуса з Епідавру за порушення правил і втратив приз, а потім від горя збожеволів.

Переможцям вручали оливкові вінки перед головуючими офіційними особами. Однак, іноді все йшло не так гладко. Наприклад, атлет з Кротона помер під час отримання свого вінка від нападу епілепсії. Переможці поспішали повідомити про свої успіхи рідним. Так бігун Агеус із Аргосу пробіг 150 км з Олімпії до Аргосу, щоб розповісти про свою перемогу.

Усі переможці поверталися до своїх міст як герої, отримуючи славу та багатство. Ті, хто програв, сподівалися перемогти наступного разу.

Підготовка та участь у давньогрецьких Олімпійських іграх вимагала надзвичайної відданості, дисципліни та самопожертви. Спортсмени проходили через суворі тренування, спеціальні дієти та сексуальні обмеження, щоб здобути омріяну олімпійську славу. Їхні методи та прагнення до перемоги залишаються джерелом натхнення і сьогодні.