У Верховній Раді пояснили нюанси створення Національного реєстру надавачів послуг у сфері психології

Як ми вже писали, наразі у Верховній Раді розробляється проєкт закону України, який буде регламентувати роботу всіх фахівців, які надають послуги у сфері ментального здоров'я в країні. 

Проєктом закону передбачається створення Національного реєстру надавачів послуг у сфері психічного здоров’я та Національної комісії з питань психічного здоров’я. 

Національна комісія з питань психічного здоров’я пропонується як постійно діючий колегіальний орган у статусі установи, що буде знаходитися у сфері управління Кабінету Міністрів України. За словами народної депутатки Лади Булах, це буде установа накшталт агентства чи служба, але без статусу державного органу, яка координує і здійснює нагляд за виконанням державної політики у сфері охорони психічного здоров’я. 

“Ми свідомі складного моменту, у якому знаходиться держава, тому пропонується, що члени та персонал Нацкомісії не будуть державними службовцями, а її фінансування буде забезпечуватися у тому числі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги”, - коментує депутат. 

Як розповіла Лада Булах, Комісія буде формуватися з представників міністерств, саморегулюючих організацій та забезпечуватиме взаємодію між різними міністерствами, органами влади, професійними асоціаціями та громадськими організаціями. 

За створення та ведення Реєстру надавачів послуг у сфері психічного здоровʼя буде відповідальною Національна комісія з питань психічного здоров’я, яка визначить технічні нюанси його функціонування.

“Ми всі хочемо мати розуміння, скільки надавачів послуг у сфері ментального здоровʼя у нас існує, яку вони мають освіту, в яких регіонах тощо. Зараз всі розвинені країни світу говорять про те, що об’єктивні дані про систему ментального здоровʼя – це потреба № 1”, - коментує народна обраниця. 

“Про такі речі говорити ще зарано. Але у будь-якому разі, фахівцям які мають відповідну вищу освіту, регулярно підвищують свою кваліфікацію у різних формах не потрібно нічого боятися. Водночас, особам які не будуть відповідати вимогам ніхто не заборонить працювати, водночас це може бути будь-яка діяльність, яка не називається “психологічне консультування” або “психотерапія”, - коментує Лада Булах. Адже, пацієнти та клієнти мають право знати, до якого спеціаліста вони звернулися.