Як порок серця впливає на психічні захворювання?

Згідно зі світовою статистикою, у одного із 125 новонароджених при народженні діагностують ваду серця. Як з'ясувалося в результаті досліджень вчених з Каледонського університету, вроджена вада серця часто вражає не тільки тіло, а й розум

Все більше досліджень говорить про те, що люди з вродженою вадою серця страждають від проблем з психічним здоров'ям, такими як тривога, депресія і посттравматичний стресовий розлад.

Полівагальна теорія, заснована на останніх досягненнях нейробіології, психології та біології, говорить про те, що одне з найважливіших завдань організму – уникати загроз та забезпечувати безпеку. І кожен організм постійно балансує між трьома різними “системами”, які змінюються залежно від того, наскільки безпечно ми почуваємося у даний момент.

Коли все добре – ми перебуваємо у системі соціальної взаємодії.

Коли ми відчуваємо загрозу, активується система "бий або біжи". Нервова система готова до дії і ми відчуваємо необхідність бігти в безпечне місце, або залишитися і битися. Якщо ми відчуваємо, що наше життя під загрозою, то можемо переключитися на найпримітивнішу систему – завмираємо та вдаємо мертвих.

А оскільки серце займає центральне місце у нашій нервовій системі, будь-які проблеми з ним можуть вплинути на те, наскільки ефективно наш організм реагує на погрози. Це пояснює, чому люди з вродженими вадами серця найчастіше схильні до депресій, тривожності і посттравматичного стресового розладу. Цей ризик ще більше збільшується через травмуючі події раннього дитинства, такі як хірургічні втручання та розлука з батьками на періоди госпіталізації та відновлення.

Почуття безпеки дуже важливе для людей, змушених все життя жити з пороком серця.

Навчання медичного персоналу вмінню справлятися зі стресом, виявляти співчуття та цінувати присутність близьких могло б значно покращити якість медичної допомоги. 

Це також, за думкою дослідників, відкриває можливості для різних інтервенцій, таких як сенсорна, ігрова та музична терапія для дітей. Ці методи можуть допомогти дітям справлятися зі стресом і тривогою, що може суттєво покращити їх психологічний та фізичний добробут.

Для дорослих, особливо тих, хто пережив важкі медичні події в дитинстві без підтримки батьків, акцент на безпеці та емоційному регулюванні також може бути вкрай важливим. Замість того, щоб проводити лише розмовну терапію, психологам можна використовувати методи усвідомленості, медитації та дихальних практик. Це може допомогти керувати стресом і тривогою, що сприяє відчуттю безпеки.