Здатність довіряти “записана” в ДНК людини і впливає на серцево-судинні та психічні захворювання

Нещодавній експеримент, про який заявила група вчених Лундського університету, проливає світло на генетичну основу довіри до людей. Згідно з інформацією, опублікованою в науковому виданні Scientific Reports, здатність довіряти незнайомцям закладена в нашій ДНК.

Як розповів виданню доцент кафедри епідеміології громадського здоров'я Лундського університету Джузеппе Джордано, дані експерименту дають право стверджувати, що “довірливі” люди мають усі шанси прожити набагато довше, ніж люди, налаштовані більш розсудливо або навіть зі скептицизмом. Як показали дослідження, люди, схильні довіряти, менш схильні до серцево-судинних захворювань. Єдиний нюанс, який поки не до кінця розуміють вчені - чому це відбувається саме так.

В наукових колах часто обговорюють дві основні теорії, чому одні люди схильні довіряти більше за інших. Одна з теорій говорить про те, що довіра є стійкою рисою, яка формується в ранньому дитинстві дитини. Друга теорія говорить про те, що на формування довіри впливає безперервна оцінка навколишнього середовища самим людиною. На думку Джузеппе Джордано, довірливість залежить від того середовища і обставин, в яких частіше перебуває кожна конкретна людина.

У найбільшому на сьогодні повногеномному асоціативному дослідженні, про яке пише Джузеппе Джордано, участь взяли близько 40 000 людей. Вчені використовували генетичні дані та інформацію про те, чи були схильні довіряти незнайомцям учасники дослідження. В ході наукової роботи були отримані індивідуальні рівні довіри на основі відповідей учасників на спеціально розроблені та перевірені питання. Було виявлено ген PLPP4, що відповідає за рівень довіри до людей. Цей же ген PLPP4, за твердженням дослідників, пояснює різницю в рівні довіри (6%) у досліджуваній групі людей. Що це означає? Саме цей ген пояснює різницю в рівні довіри у людей з подібним вихованням, освітою та життєвим досвідом.

Як дані дослідження можуть бути корисними? Відкриття гена PLPP4 може служити тим мостом, який об'єднає природничі та соціальні науки, а той факт, що PLPP4 в основному експресується в мозку, дає підстави вважати, що він бере участь у формуванні нервових шляхів і сигнальних механізмів. Крім того, цей ген відіграє не останню роль у формуванні вродженого механізму виживання “бий або біжи” і цілком можливо, відіграє роль у викиді гормонів стресу. 

Як відомо, вплив гормонів стресу корисний у короткостроковій перспективі, але їх тривалий вплив негативно позначається на здоров'ї, оскільки страждає серцево-судинна система, виникають психологічні проблеми, тривога і навіть депресія. Вчені дійшли висновку, що ген довіри може пом'якшувати дію системи “бий-біжи”, коли ми взаємодіємо з новими людьми, а отже і кількість проблем зі здоров'ям може суттєво скоротитися. За словами доцента кафедри епідеміології громадського здоров'я Лундського університету Джузеппе Джордано, ген PLPP4 може служити умовним “буфером” проти стресу, знижуючи рівень кортизолу, що своєю чергою знизить ризик захворювань серцево-судинної системи та цілого ряду психічних захворювань.