Гендерний скандал на Олімпіаді із боксеркою Іман Хеліф: як соромно, але як цікаво!

Історія алжирської спортсменки зачепила суспільство за старі, але дуже живі страхи

На Олімпіаді-2024 у Парижі одна із золотих медалей дісталася двадцятип'ятирічній Іман Хеліф з Алжиру. Тут же в пресі почалося цькування - дівчину назвали "біологічним" чоловіком. Медіа спиралися на видану (потім - скасовану) у 2023 році Міжнародною асоціацією боксу заборону алжирці брати участь в Олімпіаді. Мовляв, Іман провалила тест на ґендер. Але, що це за тест і чи має це відношення до зміни статі?

Іман росла як дівчинка, ті ж медіа пишуть, що батько не дозволяв їй займатися боксом, оскільки це “чоловіча справа”. Дівчина йшла до мрії через терни – не раз програвала поєдинки іншим жінкам, яким, можливо, ніхто не проводив “тест на ґендер”.

Тож на чому будується ажіотаж навколо гендера Хеліф? Можливо, на тому що це стать і секс - дуже делікатна тема, яка страшенно лякає всіх.

Секс – найпопулярніший тригер для будь-якого суспільства. Адже це один із основних інстинктів (вижити і розмножуватися), що, безперечно, робить навколосексуальні теми дуже важливими та привабливими. Прояв інстинктів обмежений, вважав Зігмунд Фрейд.

Звичайно, сфера людських почуттів значно ширша, але в корені багатьох переживань і вчинків криються інстинктивні пориви. На “дні” більшості фобій і табу також таяться витіснені чи ганебні бажання, пригнічені заради виживання людства та його розвитку. Скажімо, природною була б конкуренція молодших і сильніших людей із літніми. Чому б дітям, які дорослішають, не скинути з п'єдесталу батьків, захопивши їхню владу в усіх сенсах, включаючи секс? Але людина вижила, накопичуючи досвід помилок та знань про найкращі способи збереження свого виду (від урожайних посадок до бойових технік), а досвід передається від старших до молодших.

Фрейд пояснював, як "тваринна" конкуренція між батьками та дітьми, у тому числі й сексуальна, була успішно витіснена у сферу ритуалів (у тваринному світі все інакше - молоді самці горили обов'язково кинуть виклик ватажку, можуть убити його та захопити всіх самок).

У ритуали входить система табу (інцест, табу на секс із дітьми тощо). Звідси дуже серйозні рамки дозволеного. Але розмноження і виживання (секс і смерть, ерос і танатос) - це те, що хвилює людину на всіх етапах життя, будить у неясні прагнення та приховані бажання.

До речі, саме сором за ці бажання став причиною того, що теми сексу в деяких суспільствах самі собою перетворилися на свого роду “табу”. Завдяки інтернету у молодих поколінь менше сорому, але хтось може пам'ятати, що ще близько 30 років тому перша телепередача про секс називалася “Про це” (1997). І всім було ясно, що це за “це”.

Інший психоаналітик, Еріх Фромм, описував соціальні явища через призму стереотипів, що відбилися на ментальності цілих націй. Наприклад, промислова революція призвела до відкриття великих магазинів, де значимість близького контакту продавця та покупця впала до нуля. Потік знеособлював, звівши комунікації до автоматизму, але при цьому не прибравши фактор зовнішньої оцінки - “зустрічають по одягу!”. Важливо побачити “код” - зовнішні показники, які допоможуть інтегрувати людину до ряду подібних до неї. Зовнішність вказує на соціальний статус, фінансове становище, сферу інтересів та занять.

Один із головних “кодів” - сексуально-соціальна стать або гендер. Ми говоримо не про фізіологію (історія знає чимало випадків, коли зовні люди виглядали не так, як “диктує” біологічна стать, є навіть легенда про Римську папесу Іоанну). Втім, диктату начебто й немає. Але й свободи вибору також немає - “як виглядати” і “як поводитися” нам нав'язують соціальні установки. Карл Юнг тут би додав про несвідомі очікування, які закладені в колективному несвідомому і зчитуються через архетипи-стародавні символи (молодих чоловіка і жінку з яблуком не вважають сценою із продуктового ринку, перша "швидка" асоціація - це спокуса).

Зовнішній код потрібен нашому мозку, який так почувається “спокійніше” - все максимально ясно, небезпеки немає. А якщо щось незрозуміло зразу підвищується тривожний фон. У цьому вся причина ксенофобії - найстарішого для людства явища. Будь-яка невідомість викликає побоювання, аж до бажання “вбити”, знищити.

Уявімо, що вулицею йде людина в незвичайному вбранні. Навіть у великому місті вона приверне увагу: хтось звернеться до неї, інший обійде стороною. У маленькому селі, де “стріт стайл” обмежено думкою кількох сотень людей, будь-який "фрік" виглядає ще дивнішим (і небезпечним), і навіть може викликати відкриту агресію у місцевих. Причина зовсім не в тому, що там живуть “темні та далекі від мистецтва люди”, а в тому, що працює зовсім інша вибірка допустимого. Якщо “фрік” - виріс тут, він може стати офіційним предметом гордості, його приймуть з усіма дивностями (своїх “юродивих” шанують, приписуючи їм деякі надздібності), але можна припустити, що початок його шляху буде тернистим.

Але перше мимовільне питання, коли ми глянемо на цього дивного незнайомця, буде дуже простим – це чоловік чи жінка? Тому що саме так тисячоліттями вибудовувалася перша оцінка небезпеки при зустрічі двох людей (у природі пси все ще нюхають один одного під хвостом…).

І далі в мозку мимоволі вишиковується ланцюжок стереотипів (дивний чоловік більше асоціюватиметься з небезпекою, тоді як дивна жінка - з розбещеністю і підступністю). Розвиваючи власну толерантність, люди роками вчаться після першої мимовільної оцінки робити другу, усвідомлену - де менша залежність від прийнятих установок. Багато в чому сприяє впізнаваність – звідси сучасні квоти на участь людей різних рас, зовнішності та орієнтації у кіно. Раніше рамки норми були вужчими.

А тепер підсумовуємо: секс – супер популярна для мозку тема, а ґендер – найважливіший код для визначення особистості. Секс безпосередньо пов'язаний з поняттям фізіологічної статі, а гендер пов'язаний з ним через конструкти, що соціально-розпізнаються. Відповідно, особистість з “розмитим” гендером викликатиме підвищений сексуальний інтерес. Який замаскується звичним йому способом - в агресію.

Немає жодних підтверджених даних, що Іман Хеліф – інтерсекс-людина. Звичайно, щойно вибухнув скандал, на користь цієї версії висловилися багато активістів рухів ЛГБТК+ (в оригіналі LGBTQ+ - рух на захист прав і свобод лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерних людей та квір-персон). Звернімо увагу на поняття “квір-персона” - воно вміщує всіх людей, які фізіологічно або психічно відрізняються від прийнятих нормою “чоловіки” та “жінки”.

Як взагалі біологічна жінка здатна провалити тест на ґендер? Тільки якщо у неї знайдуть подвійні статеві ознаки. Причому не обов'язково йдеться про гермафродитизм з наявністю двох видів геніталій (є чудовий роман лауреата Пулітцерівської премії Джеффрі Євгенідіса “Середня стать” про життєву історію гермафродита, а відсоток таких людей у ​​суспільстві досягає 0,02%, тобто до 80 тисяч на мільйон). Ознаки обох статей сьогодні можна знайти і виключно на рівні ДНК, у людини, яка нічого не підозрює. Інтерсекс-персона має подвійний набір хромосом: не XX (жінка) або XY (чоловік), а XXY.

Є також поняття гормонального ґендера: у чоловіків провідним є тестостерон, а у жінок – естроген. Але всі гормони в різних пропорціях притаманні обом статям. І нерідко внаслідок безлічі причин (від уроджених до набутих внаслідок якоїсь терапії) пропорції змінюються і гормональний гендер не відповідає фізіологічній статі. При цьому статеві органи ті самі, що були.

Спорт пов'язаний з безліччю тренувань і спеціальним харчуванням, тому спортсменки нерідко візуально схожі на чоловіків. М'язова маса, коротка для зручності зачіска, багато хто не хоче носити сукні та макіяж. Візуальний код таких людей може зчитуватися мозком помилково, але це не означає, що людина змінювала стать. Це лише результат зовнішньої оцінки, що спирається на колективні стереотипи.

Якщо перевірка гормонів покаже високий тестостерон у спортсменки, або тест ДНК виявить наявність Y-хромосоми у біологічної (за статевими ознаками) жінки, то чи робить це її чоловіком? І чому це так важливо для нас?

Декілька десятиліть тому такий тест провести було б неможливо. Але й тоді у великий спорт йшли люди з особливими фізіологічними даними та здібностями. Ніхто не ставив питання про їх гендер, коли “в наявності” були певні статеві ознаки.

Причина скандалу, очевидно, у нездоровій конкуренції та навмисній спекуляції на темах, які все ще викликають тривогу та страх у суспільстві. А сексуальне підґрунтя лише розпалює суперечки… Адже зрозуміле, просте, лінійне – це завжди про безпеку. А дивне – про потенційну загрозу, але й… про цікавість. І збудження. Саме так людина зробила безліч відкриттів на своєму шляху – збуджена цікавістю.