Свідомий гедонізм: чому це терапевтично

У житті ми, зазвичай, займаємося або тим, що корисно та потрібно, або тим, що приємно, красиво та бажано. І часом ці дві категорії занять спричиняють конфлікт: коли робимо щось приємне, можемо відчувати провину за те, що не займаємось корисними справами, а коли доводиться займатися корисними справами - проживаємо сум або злість на те, що не отримуємо задоволення і наче марнуємо свій час (та життя). Якщо вам знайомий котрийсь з цих 2 патернів, або й обидва, з цим можна працювати у терапії і отримати гарний результат - насолоджуватися не лише приємним, а й корисним, а відчуття провини та втраченого часу залишити у минулому. 

А поки ви приймаєте таке рішення - я розповім вам про свідомий гедонізм та чому він може бути терапевтичним.

Базова порція історії: почнемо з того, що гедонізм - це філософська категорія. Гедонізм походить від грецького "ἡδονή", що має значення "задоволення", і, як напрям етики, позиціонує отримання задоволення як найбільш значимий сенс життя. 

Засновником поняття гедонізм є Арістіпп, сучасник Сократа. Задоволення у контексті гедонізму Арістіпп розуміє як вдоволення власних бажань, причому він не розрізняє види задоволення, стверджуючи, що всі вони однакові за своєю суттю. А ще - увага! Арістіпп протиставляє задоволенню біль як альтернативний варіант стану душі людини. 

Задоволення — це стан мʼякий та ніжний, а біль — різкий та рвучкий стан. У той час гедонізм пропагує отримання задоволення будь-якою ціною та уникнення страждання. Також будь-якою.

Тепер переходимо до найголовнішого. Усе це - базовий історичний фундамент, тобто те, на чому сформувався гедонізм, або якщо хочете - його витоки. Але час минав, соціум розвивався і сильно змінювався, а відповідно - еволюціонував концепт гедонізму. 

Сьогодні розрізняють декілька видів гедонізму, а саме: етичний гедонізм, психологічний гедонізм та гедонізм аксіологічний. Так-так, психологічний гедонізм є самостійною категорією сьогодні, тож спершу пропоную звернутися до авторитетних джерел для розуміння різниці та масштабу еволюції:

"Стенфордська енциклопедія філософії" говорить наступне:

• психологічний та мотиваційний гедонізм стверджує, що лише задоволення або біль здатні слугувати нам достатньо сильною та  тривалою мотивацією.
• етичний або оціночний гедонізм же підкреслює, що лише задоволення має цінність, і якщо у задоволення ця цінність є  позитивною, то у болю — негативною. Етичний гедонізм також вважає будь-яке задоволення ціннісним, навіть якщо воно позбавлене сенсу. 

(джерело: авторський переклад зі 'Stanford Encyclopedia of Philosophy').

Відчувається різниця, чи не так? Втім, фокус уваги і далі залишається на задоволенні, проте сенси та акценти відчутно змінилися.

А тепер ми підемо ще далі. У рубриці “Нотатки гедоніста” у своєму блозі я розповідаю про свідомий гедонізм, а це ще глибша та обʼємніша категорія. Якщо коротко: свідомий гедонізм - про наш вибір, про наш внутрішній стан і про те, як ми його власноруч творимо. Щодня. Він про дорослу позицію та “авторство” власного життя. 

Ми обираємо, на що ми звертаємо увагу. Це по-перше, - і це те, що більшості з вас вже добре та давно відомо. А по-друге, ми обираємо те, як ми будемо проживати той чи інший досвід: зщулюватися всередині та відчувати провину, коли робимо щось приємне для себе, але на що немає поки дозволу всередині. Або проживати приємні емоції та брати від приємного досвіду все. 

У кожного такого варіанту є не лише критерій якості проведеного часу під час досвіду, але й наслідки у майбутньому: чи заборонимо ми надалі самі собі насолоджуватися, помічати хороше та отримувати від світу більше, чи ні. Також свідомий гедонізм про те, що можна насолоджуватися і помічати насолоду у нашому повсякденні, і не лише у заняттях, котрі ми щиро любимо, але й також у тих, котрі зазвичай маркуємо як “корисні” або з позиції “треба”.

Свідомий гедонізм - це те, що ми можемо досліджувати, адже він не про універсальну формулу, однакову для всіх, а про процес індивідуальний - пізнання себе, звʼязок з собою та розуміння себе. А також - про проживання досвідів та формування власної реальності, а не марширування за чітко прописаним сценарієм емоцій та процесів. 

Тож для початку рекомендую вам виконати наступне завдання: подумайте про цей день і запитайте себе

• що я примножую у цьому дні? 
• що дає мені радість? 
• що дає мотивацію? 
• де я проживаю досвід так, як “треба”, інакше - за інструкцією?

Свідомий гедонізм - це “база” для нашої “менталочки”, адже - з точки зору глибинної психології - він про наше ЛІБІДО (знаю-знаю, шок-контент). Лібідо - це про нашу здатність відчувати радість, насолоду, вдоволеність, а отже - і про нашу здатність досягати, про самореалізацію та проявленість у соціумі. 

Так, лібідо - це наша сексуальність, але сексуальність - це далеко не лише про фізичний контакт, здатність привабити та звабити, чи безпосередньо статевий акт. Це значно більше, і я, як глибинний психолог та сексолог у навчанні, досліджую цю тему, тож - далі буде.