Четверть пацієнтів із черепно-мозковими травмами залишаються свідомими

Дослідження виявило, що більше людей, які перебувають у стані коми або подібних станах, ніж раніше вважалося, можуть усвідомлювати, що відбувається навколо них. Згідно з міжнародним дослідженням, принаймні чверть пацієнтів із тяжкими черепно-мозковими травмами, які не можуть фізично реагувати на команди, фактично знаходяться у свідомості.

Ці пацієнти, хоча і не можуть, наприклад, підняти великий палець на прохання, все ж демонструють мозкову активність, коли їх просять уявити, що вони рухаються або займаються спортом. Деніел Кондзиелла, невролог із Rigshospitalet при Копенгагенському університеті, зазначає, що це одне з найважливіших досліджень у галузі коми та інших розладів свідомості. Результати свідчать, що значна кількість пацієнтів із черепно-мозковими травмами, які здаються не чутливими, можуть сприймати навколишню дійсність і навіть використовувати інтерфейси мозок-комп'ютер (BCI) для комунікації.

Дослідження, опубліковане у The New England Journal of Medicine, включало 353 пацієнти з черепно-мозковими травмами, спричиненими фізичними травмами, серцевими нападами або інсультами. З них 241 не змогли відреагувати на жоден із стандартних тестів на реакцію, зокрема на команду підняти великий палець. Всі учасники дослідження пройшли один або два типи сканування мозку: функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) та електроенцефалографію (ЕЕГ). Під час сканувань їх просили уявити, що вони грають у теніс або стискають та розтискають руку. Команди повторювалися протягом 15-30 секунд, а потім пацієнти відпочивали; вправа повторювалася шість-вісім разів.

Близько 25% пацієнтів, які не реагували фізично, виявили мозкову активність під час досліджень. Це явище відоме як когнітивно-моторна дисоціація. Пацієнти, які змогли фізично відреагувати, показали дещо кращі результати в тестах на мозкову активність, але різниця була незначною.

Дослідження показує важливість виявлення людей із черепно-мозковими травмами, які здаються не відчуваючими, але фактично знаходяться у свідомості, що може суттєво вплинути на прийняття рішень щодо їх лікування.