Доцент Центру досліджень хвороби Альцгеймера Каролінського інституту Ширін Сінді та постдокторант того ж закладу Манаса Шанта Єррамалла у своєму недавньому дослідженні дійшли висновків, що є пацієнти, які показують біологічні ознаки хвороби Альцгеймера. У них знаходять біомаркери захворювання, такі як амілоїди та тау-білки. Але при цьому у пацієнтів повністю відсутні симптоми деменції. Дослідники припускають, що це може бути пов'язано з тим, що деякі люди створюють собі так званий “когнітивний резерв” - здатність мозку знаходити нові способи вирішення проблем.
Що це означає? Це означає, що люди з вищим когнітивним резервом краще можуть впоратися з появою симптомів деменції. Але при цьому високий рівень стресу може цей резерв вичерпати.
“У недавньому дослідженні ми вивчили зв'язок когнітивного резерву з когнітивними здібностями, а також біомаркери хвороби Альцгеймера - раніше згадані тау-білки і амілоїд. Ми оцінили, чи залежать потенційні переваги когнітивного резерву від стресу,” – розповідає доцент Центру досліджень хвороби Альцгеймера Каролінського інституту Ширін Сінді.
Для дослідження, за словами вченої, було відібрано 113 учасників з Клініки пам'яті у Швеції. Пацієнти брали участь у когортному дослідженні “Кортизол та стрес при хворобі Альцгеймера”.
Щоб отримати загальну оцінку когнітивного резерву, дослідники створили умовний індекс, об'єднавши доступну інформацію про рівень отриманої учасниками безперервної освіти, складність найтривалішої роботи та участь у фізичній, дозвіллєвій діяльності та соціальних взаємодіях у житті.
Вони також вивчили рівень стресу у групи, яка взяла участь у експерименті. Були прийняті як суб'єктивні, так і біологічні одиниці вимірювання.
Суб'єктивний стрес вимірювали за допомогою анкетування. Учасники повинні були оцінити, наскільки їхнє життя неконтрольоване і непередбачуване, а також те, скільки невідкладних і термінових справ у них було протягом останнього місяця.
Рівень стресу оцінювався за кортизолом у слині, який вимірювався у різний час дня. Попередні дослідження показали, що порушення структури кортизолу може збільшити ризик хвороби Альцгеймера.
“Для об'єктивної оцінки стресу ми використовували кортизол слюни, гормон стресу. Кортизол слідує ритму. Зазвичай він швидко збільшується, як тільки ми прокидаємося, досягає піка через 30 хвилин, а потім знижується протягом решти дня. Найнижчий показник вночі, коли наше тіло готується до сну,” – розповідає постдокторант Манаса Шанта Єррамалла.
Дослідники виявили, що більший когнітивний резерв покращує когнітивні функції у пацієнтів клініки пам'яті, але коли був включений в рівняння фізіологічний стрес (кортизол), корисний зв'язок з когнітивним резервом був ослаблений.
Іншими словами, кортизол, виснажує когнітивний резерв. Але при цьому суб'єктивний стрес не змінив співвідношення аналогічним чином. А це означає, що суб'єктивний стрес не виснажує когнітивні резерви як біологічний стрес. Учасники, у яких був гарний баланс ранкового і вечірнього рівня кортизолу, покращили свою робочу пам'ять, але це не стосується тих, у кого був дисбаланс.
На думку вчених, високий хронічний стрес може зменшити когнітивні переваги. Додавання в повсякденне життя методів управління стресом, таких як усвідомленість і медитація, може сприяти загальному здоров'ю мозку і уповільненню зниження когнітивних функцій.
Науці і медицині відомо кілька дієвих способів для створення когнітивного резерву. Одним з найдієвіших є збереження розумової активності протягом усього життя. Для цього прекрасно підійдуть вивчення мов, гра в шахи або в бридж, робота, яка вимагає розумової діяльності.