Науковці довели, що запалення можуть бути причиною психічних захворювань

Нове дослідження, опубліковане в журналі JAMA Psychiatry, демонструє, що запалення може відігравати ключову роль у розвитку психічних розладів. Виявлено, що підвищення рівня певних запальних біомаркерів може допомогти у ранньому виявленні осіб із високим ризиком психічних захворювань.

Використовуючи великомасштабні дані, дослідники виявили, що підвищені рівні лейкоцитів, гаптоглобіну і С-реактивного білка (СРБ), а також знижені рівні протизапального імуноглобуліну G (IgG) можуть свідчити про підвищений ризик розвитку психічних розладів. Аналіз показав, що у пацієнтів, які впродовж 30 років до постановки діагнозу демонстрували високий рівень цих біомаркерів, ймовірність розвитку психічних захворювань була значно вищою, порівняно з контрольною групою.

В дослідженні під керівництвом магістра наук Юй Цзен із Сичуанського університету в Китаї, було використано підхід «тріангуляції» для аналізу великої вибірки з 585 279 дорослих із шведської когорти AMORIS. Жоден із учасників не мав попередніх психіатричних діагнозів, але у всіх було виміряно принаймні один запальний біомаркер. Дослідження показало, що особи з підвищеним рівнем лейкоцитів, гаптоглобіну або СРБ мали підвищений ризик розвитку будь-якого психічного розладу, тоді як знижений рівень IgG був пов'язаний із меншою ймовірністю виникнення таких проблем.

Результати шведської когорти було підтверджено в дослідженні Британського біобанку. Підвищені рівні лейкоцитів та гаптоглобіну, а також знижені рівні IgG спостерігалися у пацієнтів до трьох десятиліть до постановки діагнозу психічного розладу. Це вказує на можливий причинно-наслідковий зв'язок між рівнем лейкоцитів та депресією, підтверджений аналізом менделівської рандомізації (МР).

Попри значущі результати, основні механізми зв'язку між запаленням і психічними розладами залишаються неясними. Можливі пояснення включають порушення гематоенцефалічного бар'єру, активацію мікроглії, порушення нейротрансмісії та інші взаємодії між запаленням і невропатологією.

Доктор Ендрю Х. Міллер з Медичної школи Університету Еморі вважає, що це дослідження додає вагомих доказів ролі запалення в розвитку депресії. Він підкреслює, що існує запальний фенотип депресії, який може реагувати на специфічне лікування та вимагає подальшого вивчення для визначення найефективніших терапевтичних підходів.

Доктор Олександр Б. Нікулеску III з Університету Індіани застерігає, що запальні біомаркери є неспецифічними і можуть бути пов'язані з іншими стресовими чинниками. Водночас його команда розробила панель біомаркерів крові, яка допомагає диференціювати депресію від біполярного розладу та прогнозувати ризик розвитку цих захворювань.

Це дослідження ще раз підкреслює важливість розуміння ролі запалення у розвитку психічних розладів і відкриває нові перспективи для точнішої діагностики та лікування.