Солодка самодіагностика. Вчені пояснили, чому люди без психічних захворювань приписують їх собі

Психічні захворювання, такі як депресія і тривожні розлади, стали поширеними, особливо серед молоді. Разом із зростанням попиту на лікування збільшується кількість рецептів на психіатричні препарати. Ці тенденції супроводжуються підвищеним суспільним увагою до психічного здоров'я, яке активно обговорюється як у традиційних, так і у соціальних медіа.

Зростання інтересу до психічного здоров'я приносить багато позитивних аспектів, таких як підвищення громадської освіченості і зменшення стигматизації, що сприяє більш активному зверненню за медичною допомогою. Але цікавим є явище самодіагностики психічних захворювань людьми.

У новому дослідженні, яке провели вчені з Мельбурнської школи психологічних наук Мельбурнського університету, досліджувалася схильність людей з широкими уявленнями про психічні розлади до самодіагностики.

Самодіагностика визначалася як впевненість людини у тому, що у неї є психічне захворювання, незалежно від того, чи отримувала вона підтвердження від лікаря.

"Ми використали представницьку національну вибірку з 474 дорослих американців для вивчення цього явища. Опитувані оцінювали наявність у них психічного захворювання і факт отримання діагнозу від медичного працівника, а також надавали інформацію про інші фактори, які могли впливати на їх рішення щодо самодіагностики", - розповідає кандидат філософії з Мельбурнської школи психологічних наук Мельбурнського університету, Джессі Цзе.

У вибірці досить високо поширена самодіагностика психічних захворювань: 42% опитаних стверджували, що в даний момент у них є самостійно встановлений діагноз, і більшість з них мали підтвердження від профільних спеціалістів.

Найсильнішим предиктором самодіагностики виявився рівень дистресу, що супроводжує розлад. Крім того, значний вплив на ймовірність самодіагностики мали широкі уявлення про психічні захворювання. При рівних рівнях дистресу люди з широкими знаннями про психічні розлади набагато частіше повідомляли про наявність у них діагнозу.

"Наші результати також показали, що люди, які встановили собі діагноз, але не отримали підтвердження від професіонала, зазвичай мали більш обширні уявлення про психічні розлади, ніж ті, хто отримав медичний діагноз", - каже Джессі Цзе.

Крім того, за словами вченої, молоді та політично прогресивні люди частіше повідомляли про наявність у них психічних захворювань і мали більші уявлення про розлади.

Результати дослідження підкреслюють важливість глибокого вивчення явища самодіагностики психічних захворювань в контексті поточних культурних змін. Підвищення освіченості про психічне здоров'я повинно супроводжуватися розробкою адекватних стратегій по подоланню можливих негативних наслідків неправильної самодіагностики та недооцінки власних проблем.