Вчені встановили, чому іноді краще не знати, ніж знати

Дослідники розібралися з тим, чому люди не захотіли читати свої справи, з архівів східнонімецьких спецслужб

Протягом 40 років Штазі прослуховувала будинки, телефони і закликала людей доносити на незгодних з урядом. 

Після возз'єднання Німеччини документи були оприлюднені. В уряді припустили, що більшість людей, що живуть в колишній Східній Німеччині, захочуть дізнатися, чи існує на них справа, і якщо так, то прочитати. "Режим Східної Німеччини контролював дуже багато аспектів життя людей", говорить когнітивний психолог і фахівець з прийняття рішень Ральф Хертвіг з Інституту людського розвитку Макса Планка в Берліні. Чиновники могли вирішити, чи може хтось вступити до Університету, або звільнити людину з роботи без пояснення причин. 

Проводилися і таємні арешти. Проте люди не прагнуть вивчати файли справ, які заводили на них спецслужби. 

Чому ж вони не хочуть знати, що стало причиною поворотів їх долі а також хто саме їх зрадив? "На перший погляд здається, що є багато вагомих причин це з'ясувати", - каже Гертвіг. Це цілком узгоджується з загальноприйнятою думкою про те, що знання завжди корисно. Але провівши дослідження Хертвіг і історик Дагмар Еллерброк з технічного університету Дрездена в Німеччині дізналися зовсім інше.

В ході опитування понад 2300 жителів колишньої Східної Німеччини дослідники виявили, що більшість людей не читали файли своїх справ. У новому дослідженні команда опитала 134 колишніх східних німців, які відмовилися читати свої справи. Це опитування, а також поглиблені інтерв'ю з ще 22 учасниками показали, що люди свідомо, а не пасивно, вибирають незнання, повідомили вчені в журналі Cognition. 

Опитування 134 осіб, які вирішили не переглядати свої файли, показало, що більше 75 відсотків учасників назвали цю інформацію нерелевантною, оскільки минуле неможливо змінити і, отже, до нього не потрібно повертатися. Більше половини заявили, що не хочуть знати, чи були серед донощиків колеги, члени сім'ї або друзі. І приблизно 30 відсотків респондентів сумнівалися, що їхні справи взагалі відображають правду. Фактично, заперечуючи претензії Штазі на свою історію, люди позбавили той режим влади.

Уявіть собі, що ви створюєте суспільство з нуля. Але є нюанс. Ви нічого не знаєте про себе — наприклад, про свою стать, економічне становище, національність, рівень освіти і навіть зовнішність. Що робити, якщо ви створите Патріархат, а потім виявите, що ви жінка, або заблокуєте імміграцію, а потім дізнаєтесь, що ви самі іммігрант? Американський філософ Джон Ролз розробив цей мислительний експеримент у своїй книзі 1971 року «Теорія справедливості », щоб показати, як дії під «завісою незнання» можуть призвести до більш справедливого суспільства. 

"Завіса незнання-це ідея, що іноді ... знання можуть відволікати нас, зміщувати пріоритети», — говорить Гертвіг.

Роб МакКоун, психолог і професор права в Стенфордському університеті, порівнює це рішення з рішенням людей не проходити генетичне тестування на наявність невиліковних хвороб. "Обидва випадки свідчать про те, що існують ситуації, коли люди інтуїтивно розуміють, що вивчення чогось приведе їх до шляху, яким вони не хочуть йти. Це свого роду психічна гігієна, — каже він, — і, можливо, в цьому є якась мудрість». 

Підготувала Іванна Довженко