У попередніх публікаціях була детально розглянута тема страху успіху, його психологічні причини та шляхи подолання. Але чи є люди, які стають успішними досить легко і при цьому вони відчувають себе щасливою, збалансованою людиною?
Так, вони існують. Та їх не часто можна зустріти у кабінеті психолога, адже вони вміють успішно справлятись з викликами життя самостійно. Що об’єднує цих людей? Відповідь на це питання може бути знайдена у аналітичній теорії про позитивні комплекси батька і матері.
Архетип — це універсальні моделі несвідомої психічної активності, котрі спонтанно визначають людське мислення і поведінку.
Згідно з юнгіанською психологією, одними з найважливіших архетипів для формування нашої особистості та психологічного функціонування є архетипи батька і матері. Батько репрезентує принципи порядку, авторитету, раціональності, а мати - принципи турботи, ніжності, безпеки і базової довіри до світу. Позитивні комплекси цих архетипів безпосередньо впливають на здатність людини досягати успіху в різних сферах життя.
Комплекси - це групи образів, пов'язаних між собою загальним емоційним тонусом. Вони витіснені в підсвідомість, звідки можуть постійно перешкоджати або, навпаки, сприяти роботі свідомості.
Тож якщо батьками (або іншими людьми, яку виконували батьківські ролі) було закладено здорове і благосприятливе ставлення до світу, то дитина виростає з впевненістю що все що вона щиро бажає може бути реалізовано, світ для такої дитини – місце гри і задоволення. Вона глибоко відчуває внутрішні опори і має щирі контакти з іншими людьми, тобто вона довіряє простору.
Люди, у яких закладений позитивний комплекс батька, часто демонструють такі риси, як цілеспрямованість, впевненість у собі, відповідальність та вміння приймати рішення. Вони можуть відчувати себе впевнено в лідерських ролях, відкривати й розвивати нові можливості, та ефективно працювати над досягненням своїх цілей. Це є наслідком здорового відношення до авторитету та внутрішньої мотивації досягнення успіху. Така людина може бачити успіх як частину свого природного спадкового права, яке має бути втілено.
Люди, які мають сформований позитивний материнський комплекс емоційно врівноважені, здатні до співчуття, та вміють працювати в команді. Вони можуть мати сильний інтуїтивний або творчий потенціал, що сприяє їхньому успіху у сферах, де потрібна емпатія, сприйняття та створення нових ідей. Дитина, яка виростає в атмосфері любові, тепла та підтримки, зазвичай розвиває більш оптимістичний підхід до життя та вірить у свої можливості. Мати, яка відчувається як оберег та підтримка, може допомогти дитині розвивати віру у власні сили та переконання у можливості досягти успіху.
Отже, через призму аналітичної психології, можемо зрозуміти, що успіх частково залежить від позитивних комплексів батька та матері, які формують сприйняття світу та власної ролі в ньому. Людина, яка має позитивні уявлення про ці образи, зазвичай відчуває більшу впевненість у собі та своїх можливостях, що робить досягнення успіху легшим завданням.
Єдине, що може заважати таким людям на шляху до успіху – це небажання сепаруватись від батьківських установок і обирати власний шлях індивідуації. Адже, до певного часу те, що закладене батьками допомогає рухатись вперед, але настає момент коли внутрішній голос, душа, починає натякати на пошук індивідуального шляху…
Що ж робити людям, які мали недостатньо позитивного досвіду з батьками або, взагалі, були позбавлені такої можливості ? На це питання я буду відповідати у наступних публікаціях, де материнський і батьківський комплекси будуть розглянуті більш детально з урахуванням їх позитивного і негативного впливу на долю доньок та синів.
Валентина Дикуха, аналітично-орієнтований психолог, бізнес психоаналітик