Як психолог я часто працюю і з психосоматичними проявами. В цьому допомагає не лише моя фахова медична освіта, а й особистий досвід, бо в мене “все завжди йде через тіло”. Я хочу розповісти про запит з яким звернувся один з клієнтів, під час якого я аналізувала проблеми з ШКТ (шлунково-кишковим трактом). І коли багато версій вже було перепробувано та відкинуто, я звернулась до класичного описання психосоматичних шлункових проблем (описання було ще з 80-х років минулого сторіччя). І, була дуже здивована формулюванням однієї з причин: «невизначеність, що затягнулась».
І , бінго, ми попали в точку!
Хочеться сказати, що зараз в цьому стані живе пів-країни, якщо не більшість. Пандемія один рік, другий - повномасштабне вторгнення, плюс кризи особисті нікуди не поділись, а навпаки, посилились зовнішніми обставинами. Одне накладається на інше, а невідомість, невизначеність це звісно, страшно й тривожно завжди. Тому що наш мозок та наша психіка прагнуть до стабільності та прогнозованості, адже так легше й зрозуміліше. І так це працює. Щось на себе бере психіка, а щось - тіло. І - психосоматичні прояви різного ступеню важкості не заставляють себе чекати.
Що ж з цим робити? Визначатися!
Давайте розбиратися, що можна зробити.
Ці всі дії поступово призведуть до зменшення напруги. І як результат - прийде полегшення й інший, ширший погляд на ситуацію та свої можливості.
Тож, турбуйтесь про себе, бережіть себе і визначайтеся, хоча б частково. Це допомагає майже завжди. А якщо вам складно робити це самостійно, звертайтесь за професійної підтримкою чи допомогою.