Як поводитися під час розставання? Класичне тріо наших помилок

Розлучаючись з колись (а може, ще й досі) коханою людиною, ніби втрачаєш частину себе. Часто такі слова можна почути від клієнтів під час сеансів, особливо на першій зустрічі, коли розставання або неминуче і ось-ось станеться, або ж сталося зовсім недавно.

Що таке процес розставання з точки зору аналітичного психолога? Насамперед, розставання - це руйнування попередніх зв'язків. Ви розлучаєтеся з чоловіком/жінкою, ви розлучаєтеся самі з собою, сформованим у стосунках з цією людиною. Додайте сюди ж розставання із звичним соціумом, який сформувався крізь призму цих відносин. А якщо ці зв'язки прийшов час руйнувати - значить, вони десь припинили функціонувати ефективно.

І так, пора це визнати - стосунки не завершуються “раптово”, “на рівному місці” і коли “все було так добре”. Тому ці зв'язки потрібно або трансформувати, перевтілювати в нове, або ж просто прощатися з ними.

Помилка №1. Злиття з партнером

Іноді люди настільки зливаються зі своїм партнером, що при розставанні вони не те що втрачають частину себе - відчуття таке, ніби втрачають себе повністю. Адже в їхнього партнера “закачано” стільки енергії, концентрації, уваги і очікувань, що окремою особистістю себе сприймати стає важко.

Але, чи так було все до початку цих стосунків? Ні, швидше за все. А якщо було так само - припускаю, ви тоді щойно вийшли з аналогічних стосунків.

Але в такому випадку - розставання стає додатковим аргументом для того, щоб нарешті перервати це порочне коло і від’єднатися від злиття із вже колишнім партнером.

Як уникнути цієї помилки? Потрібно почати створювати і/або розширювати свій власний круг інтересів, діяльності і можливостей. Якщо ж розставання вже сталося, а круг так і не сформувався - хто сказав, що пізно почати зараз? Як тільки ви починаєте навіть просто думати про це, досліджувати варіанти для круга своїх інтересів, дізнаватися ближче самого себе або ж задумуватися про напрямки самореалізації - процес від’єднання запущено.

Ви можете спостерігати, як все менше і менше часу та енергії витрачається на думки і жалі про минуле, як ці думки стають не такими “смачними”, і як по-новому ви починаєте дивитися на свої минулі стосунки і себе в них.

Не виходить від’єднатися? А ви точно пробували?

Що ж, можливо саме час почати роботу з психологом. З цим цілком можна працювати - якщо готові належати собі, а не внутрішній фігурі колишнього партнера.

Помилка №2. Повернути стосунки за будь-яку ціну

Коли людина при розставанні занурена тільки в те, щоб повернути ці стосунки будь-якою ціною - ще один приклад класичної помилки при розставаннях. Будь-якою ціною - не потрібно. А можливо, взагалі - не потрібно.

Можливо, що поки немає розуміння того, чого хочеться насправді, і через це здається, що єдине знайоме і звичне - це віджили себе стосунки, тільки б не самотність і невизначеність. З чого можна почати? Спробуйте “вийти із системи”, подивитися на те, чого насправді боїтеся, якщо ці стосунки відновити не вдасться. І з цим працювати, адже часто стратегія “повернути стосунки будь-якою ціною” свідчить про глибоку незакриту потребу, з якою страшно зіткнутися особисто.

Помилка №3. Влада в руках іншого

Завершує цей список не очевидна помилка, про яку скоріш за все, навіть ніколи і не думали. Влада. Ви добровільно віддаєте владу над своїм майбутнім власним щастям і розвитком іншій людині. Колишньому.

Помічали, як це працює? За ваше щастя тепер відповідальний він, а не ви. Влада над поліпшенням вашого життя - у іншої людини. Це як віддати доступ до цінної інформації людині, яка більше не зацікавлена у взаємовигідному співробітництві. Неприємні відчуття, так?

І це природно, адже влада і вплив прямо впливають на життя, і, одного разу віддавши їх, не просто буває повернути їх назад. Але однозначно можливо.

Перші кроки в цьому напрямку:

1. усвідомити зв'язок, про який я розповіла вище
2. визначити для себе цінність цієї влади почати впливати на своє життя через увагу і “фільтрацію” думок, потім можна переходити до впливу більш предметного, як, наприклад, вплив на вибір і бачення майбутнього, які більше не визначаються присутністю, цінностями і переконаннями колишнього партнера.

На завершення цієї статті запропоную ще одну корисну думку: будь-яка помилка може стати мудрістю, шляхом до нового навику або ж важливим інсайтом, тому не варто боятися визнавати свої помилки. Іноді вони приносять із собою цінний своєчасний досвід.